Ахмадед харьков


Консультативно-діагностичний та лікувально-реабілітаційний центр для дітей, підлітків та молодих дорослих із ревматичними захворюваннями

Продовжується робота Центру дитячої ревматології. За 2018 рік проведено 11 робочих семінарів із консультаціями хворих на ювенільний артрит та інші ревматологічні захворювання у різних містах України: Маріуполь, Полтава, Сєверодонецьк, Суми, Черкаси, Чернігів, Житомир, Кропивницький, Одеса, Миколаїв, Херсон.

В новому 2019 році співпраця з дитячими кардіоревматологами продовжилась у м. Маріуполі (14 березня), м. Запоріжжі (15 березня) та м. Дніпрі (16 березня), де на базі обласних дитячих лікарень були проведені робочі семінари з питань діагностики та лікування найважчих ревматологічних захворювань у дітей: системний артрит, синдром активації макрофагів, системний червоний вовчак, склеродермія та ювенільний артрит.

Окремо проводився майстер-клас з ультразвукової діагностики суглобових змін запального ґенезу для спеціалістів променевої діагностики, які працюють з даними пацієнтами.


003

001

002

004

Співробітники інституту і Центру дитячої ревматології висловлюють подяку обласним спеціалістам з дитячої кардіоревматології Вайзер Н.В., Антишиній Л.Ф. та Баралей Т.В. за організацію роботи семінару. Завдяки бездоганній підготовці було проконсультовано та проведено УЗД суглобів 106 хворих дітей.

Сподіваємось, що такі професійні зустрічі були надзвичайно корисними як пацієнтам, так і лікарям.

Источник: iozdp.org.ua

Как попасть в Охмадет в Киеве

Проконсультироваться со специалистом или лечиться в стационаре при необходимости, могут все дети Украины с рождения до 18 лет. Для того, чтобы попасть на консультацию в Охмадет нужно обратиться в консультативную клинику (поликлинику) НДСБ «Охмадет» и по телефону записаться на прием к нужному специалисту. При себе иметь:


  • направление от врача по месту проживания (будет действительно на протяжении месяца с дня выдачи)
  • выписку из истории развития ребенка с результатами лабораторных (сроком давности не больше 10 дней), а так же инструментальных исследований с указанием даты обследования;
  • свидетельство о рождении ребенка и паспорт одного из родителей, опекунов.

Поликлиника работает ежедневно с 8:00 до 18:00 (кроме выходных и праздничных дней).

Консультации бесплатны

После беседы специалист Охмадета может назначить дополнительные обследования, а при необходимости направит больного в стационар Охмадета.

Отделения стационара больницы Охмадет в Киеве

Стационар больницы расположен в Шевченковском районе и в нескольких корпусах принимают деток в такие отделения.

Украинский центр детской онкогематологии и трансплантации костного мозга. Ведущее в Украине референтное консультативное учреждение по диагностике лейкемий и злокачественных лимфом у детей.

Тел.: (044) 236-42-15

Центр неонатологии. Здесь лечат и выхаживают младенцев, которые родились весом от 500 г с тяжелой перинатальной патологией.

тел. (044) 236-02-37


Педиатрическое отделение

Тел.: (044) 236-31-03

Хирургическое отделение

Тел.: (044) 236-69-47

Отделение интенсивной терапии

Тел.: (044) 236-10-03

Центр детской офтальмологии и микрохирурги глаза

Тел.: (044) 236-24-63

Отделение отолангорингологии

Тел.: (044) 236-17-80

Украинский детский центр клинической токсикологии, интенсивной и эферентной терапии

Тел.: (044) 236-97-67

Отделение эндокринологии

Тел.: (044) 236-69-05

Отделение детской неврологии

Тел.: (044) 236-76-13

Центр инфекционных заболеваний «Клиника для лечения детей, больных ВИЧ-инфекцией/СПИД»

(044) 238-05-18

Отделение детской и подростковой гинекологии

Тел.: (044) 236-74-65

Специализированный медико-генетический центр

Тел.: (044) 236-31-06

Диагностическое отделение

Тел.: (044) 236-69-72

Инфекционное боксовое отделение для детей младшего возраста

Тел.: (044) 236-21-91

Инфекционное диагностическое боксовое отделение

Тел.: (044) 236-79-83

Отделение ортопедии и травматологии

Тел.: (044) 236-70-52

Травмпункт

Тел.: (044) 236-95-44


Центр службы крови Охмадет. Сдать кровь можно с понедельник по четверг, с 9:00 до 12:30

Тел.: (044) 236-26-99

Источник: www.moirebenok.ua

Институт охраны здоровья детей и подростков национальной академии медицинских наук Украины» (ГУ «ИОЗДП НАМН»), более известный под названием Харьковская детская больница «ОХМАТДЕТ» – многопрофильная клиника высшей категории, предоставляющая лечебно-консультативную помощь детям и подросткам в возрасте от 3-х до 18-ти лет из разных регионов Украины.

История создания Харьковского Института охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины берет свое начало от благотворительной организации «Капля молока», организованной в  1907 году. В 1922 году Институт приобрел статус государственного учреждения и стал первым в Украине научно-исследовательским учреждением охраны материнства и детства (ОХМАТДЕТ). В 1965 году институт был реорганизован в «Харьковский НИИ охраны здоровья детей и подростков им. Н.К. Крупской» и в 2000 году вошел в состав Академии медицинских наук Украины.

Ежегодно консультативную помощь в Институте получают 15-20 тыс. детей и подростков из разных областей Украины, свыше 4 тыс. лечатся в стационаре.

В институте работает 336 сотрудников, из них 52 научных и 42 врач, среди которых 17 докторов и 42 кандидатов наук.

Структура института:

  • 11 научных подразделений (5 клинических отделений: кардиоревматологии, эндокринологии, детской гинекологии, психиатрии, педиатрии и реабилитации);

  • 3 лаборатории (клинической иммунологии, возрастной эндокринологии и обмена веществ, медицинской генетики);
  • Отдел гигиены детей школьного возраста и подростков;
  • Отделение научной организации медицинской помощи школьникам и подросткам;
  • Отдел научно-медицинской информации и патентно-лицензионной работы;
  • Отделение психологии развития;
  • Группа функциональных методов исследований;
  • Клиника на 220 коек, в состав которой входят 5 клинических специализированных подразделений, консультативная поликлиника, отделение восстановительного лечения, 4 диагностических подразделения.

Консультативная поликлиника ГУ «ИОЗДП НАМН»

Поликлиника рассчитана на 250 посещений в смену.

В поликлинике ведут прием высококвалифицированные специалисты по 18 специальностям, в том числе: педиатры, кардиологи, ревматологи, гастроэнтерологи, эндокринологи, гинекологи, офтальмологи, гематологи, отоларингологи, нефрологи, урологи, ортопеды, невропатологи, психиатры, психологи, генетики, иммунологи.

На базе поликлиники по показаниям проводятся различные виды обследований: ЭКГ, ФКС, ЭхоЭС, РЭГ, ЭЭГ, ЭхоКГ, УЗИ органов брюшной полости, УЗИ щитовидной железы, УЗИ молочных желез, рентгенография желудочно-кишечного тракта, органов грудной клетки, изотопное исследование функции печени, почек. Для комплексного дальнейшего обследования и определения дальнейшей тактики ведения больные направляются в профильные отделения клиники Института.


При поликлинике работает отделение восстановительного лечения для занятий ЛФК при различных соматических, психоневрологических и эндокринных заболеваниях, а также для проведения физиотерапевтических процедур по назначению врача.

Поликлиника работает ежедневно с 8:00 до 15:30, кроме субботы и воскресенья.

При обращении в регистратуру поликлиники необходимо иметь при себе следующие документы:

  • направление с указанием предыдущего диагноза от участкового врача;
  • детальную выписку из амбулаторной карты пациента.

Стационар ГУ «ИОЗДП НАМН» на 220 коек

Для госпитализации в стационар Вам необходимо вначале посетить поликлинику Института, где врач-консультант проведет осмотр и необходимые исследования, после чего даст направление на дополнительное обследование или лечение (в зависимости от ситуации) в специализированное отделение клиники.

Структура стационара:

  • Приемное отделение;
  • Отделение кардиоревматологии;
  • Отделение эндокринологии;
  • Отделение психиатрии;
  • Отделение детской гинекологии;
  • Отделение педиатрии и восстановительного лечения.

Отделение кардиоревматологии на 60 коек осуществляет лечение детей и подростков с сердечно-сосудистыми и ревматическими заболеваниями, в том числе с разными формами артритов, системными болезнями соединительной ткани.


Отделение эндокринологии на 60 коек предоставляет лечение для больных детей и подростков с различными эндокринными заболеваниями: сахарным диабетом, заболеваниями щитовидной железы, надпочечников, гипоталамо-гипофизарными нарушениями, ожирением, патологией роста, полового развития.

Отделение психиатрии на 40 коек осуществляет диагностику и лечение детей и подростков с невротическими и непсихотическими психическими расстройствами.

Отделение детской гинекологии на 30 коек специализируется на лечении девушек-подростков с гинекологическими заболеваниями эндокринной природы.

Центр реабилитации детей и подростков, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, в составе которого амбулаторная группа диспансеризации и 50 коек в отделениях стационара. Работает Специализированный центр задержки роста, в котором осуществляется диспансерный надзор за больными с гипофизарным нанизмом и другими формами задержки роста детей.

Лабораторный комплекс ГУ «ИОЗДП НАМН»

Структура лабораторно-диагностической базы института:

  • Клинико-диагностическая лаборатория;
  • Лаборатория радионуклидной диагностики;
  • Лаборатория функциональной диагностики;
  • Отделение рентгенологических исследовательских методов;
  • Научные лаборатории эндокринологии и обмена веществ, клинической иммунологии, медицинской генетики.

Специалисты лабораторий владеют современными методами диагностики, среди которых:

  • Холтеровское (суточное) мониторирование артериального давления и электрокардиографии;
  • Компьютерная электроэнцефалография;
  • Спектрофотометрия видимой и близкой ультрафиолетовой области, флюорометрия, иммуноферментный анализ, дифференциальное центрифугирование, аналитический электрофорез;
  • Цитогенетический анализ с мутагенной нагрузкой (блеомицин), метод оценки С-полиморфизма хромосом, клинико-морфологический исследовательский метод, определение антигенного состава системы HLA І (А, В, С-локусов) и II (DR, DQ-локусов) класса и прочие.

Распорядок работы центрального холла

Беседы врачей с родителями по следующим дням:

  • Пн, Чт (отделения педиатрии, психиатрии, гинекологии) с 13:00 до 14:00
  • Вт, Пт (отделения внутренних болезней, эндокринологии) с 13:00 до 14:00

Прием передач ежедневно:

  • с 7:30 до 8:30; с 17:00 до 18:00
  • Сб, Вс с 11:00 до 13:00

Посещение тяжелобольных детей по пропускам:

  • с 7:30 до 8:30; с 17:00 до 18:00

(посетителям иметь сменную обувь)

Госпитализация плановых больных в клинику проводится в приемном отделении:

  • с 10:00 до 14:00

Выписка с 13.00 до 15:00

Посещение детей:

  • с 7:30 до 9:00 утра;
  • с 16:30 до 18:30 – встречи с родителями, прогулки;
  • Суббота, воскресенье, праздничные дни с 11:00 до 13:00.

Источник: kharkov.info

Основні параметри[ред. | ред. код]

За результатами акредитації в 2008 році лікарня підтвердила вищу категорію. Щорічно в стаціонарі на 620 лікарняних ліжках проходять лікування до 18 тисяч дітей; близько 20 тисяч отримують невідкладну допомогу в травматологічному пункті лікарні.

Щорічно в лікарні виконується близько 7 тисяч операцій. У відділеннях здійснюються всі види оперативних втручань, за виключенням кардіохірургічних.

У клініці «ОХМАТДИТ» працюють два заслужені лікарі України, три доктори та 17 кандидатів медичних наук[1].

Історія[ред. | ред. код]

1800—1900[ред. | ред. код]

Історія Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» розпочалася у 1894 році, коли на кошти видатного підприємця та мецената М. А. Терещенка у Києві було відкрито Київську безоплатну Цесаревича Миколая лікарню для чорноробів та незаможних людей.

Київським міським громадським управлінням у 1891 році по Кадетському шосе, між передмістям Шулявкою та міськими казармами була виділена земельна ділянка. Архітектор академік В. М. Ніколаєв розпочав розробку проекту майбутньої лікарні на 50 ліжок. На будівництво приміщень лікарні М. А. Терещенко виділив 100 тисяч карбованців власного капіталу та ще 15 тисяч — на придбання необхідного майна для облаштування лікувального закладу.


Його починання підтримали: дружина Пелагея Георгіївна; син Іван Миколайович Терещенко — за освітою кандидат права, який, залишивши службу в лейб-гвардії Гродненського гусарського полку, повністю присвятив себе практичній та громадській діяльності; Михайло Парфентійович Дегтярьов — заможний підприємець, перший київський міський голова; Микола Фадейович Попов — відомий підприємець, член Міської Думи, які внесли на будівництво лікарні по 25 тисяч карбованців. За статутом це давало їм право входження в Опікунську раду лікарні. Внески також зробили М. Л. Решніц та Є. І. Афанасьєв. За результатами проведення торгів підряд на виконання робіт по будівництву лікарні отримав Л. П. Чорнояров. На прохання Миколи Терещенка організаційні роботи очолив професор Київського університету Євген Іванович Афанасьєв.

У призначений строк був побудований головний двоповерховий корпус, на 52 ліжка, який знаходився в глибині садиби. До комплексу також входили двоповерховий дерев’яний будинок адміністрації (на розі теперішніх вулиць Чорновола та Андрющенка), кухня, дерев’яна каплиця.

17 грудня 1893 року в Гатчині імператором Олександром ІІІ був затверджений статут Київської безоплатної Цесаревича Миколая лікарні для чорноробів.

Лікарня була освячена і відкрита для прийому хворих 1 лютого 1894 року. Проте зведення комплексу будівель продовжувалося. До 1896 року було побудовано два кам’яних бараки для інфекційних хворих та один дерев’яний — для хронічних. На зведення цих корпусів родиною Терещенків було витрачено 34 тисячі карбованців. Бараки були розраховані на розміщення 30 хворих. У 1899—1901 рр. по фронтону теперішньої вул. Чорновола була зведена двоповерхова кам’яна будівля амбулаторії (архітектор М. Г. Аржинов).

У 1901—1903 рр. на пожертву, згідно із заповітом М. П. Дегтярьова, ліворуч від головного корпусу було побудовано хірургічний корпус на 25 ліжок (архітектор В. Ніколаєв). Зусиллями засновників було побудовано сучасний на ті часи лікарняний заклад, оснащений всім необхідним для здійснення лікувального процесу, який також мав бактеріологічну лабораторію, дезінфекційну камеру з текучою парою, парові котли для приготування їжі. Лікарня для незаможних відігравала значну роль у медичному обслуговуванні бідних киян. Тільки за перший рік її існування тут було проліковано понад 500 хворих. Пацієнти отримували безкоштовні ліки та харчування, користувалися бібліотекою, найбідніші після одужання отримували допомогу з фонду лікарні. Кошти на утримання закладу складалися із процентів основного капіталу, що був наданий засновниками, до яких додавалася щорічна дотація від міського громадського управління та добровільні внески громадян.

Управління лікарнею здійснював Комітет, до складу якого входили: М. А. Терещенко — голова; В. М. Сахновський — лікар-інспектор; П. Г., І. М., А. М. Терещенки; М. П. Дегтярьов; Є. І. Афанасьєв — професор; представник від міста — Я. М. Бернер та головний лікар. Першим головним лікарем Київської лікарні для малозабезпечених був Д. А. Воробйов. В наступні роки цю посаду займали О. Косткевич, О. Левитський, М. Рум’янцев. У лікарні читалися лекції для студентів 3-го та 4-го курсів університету професором Є. І. Афанасьєвим; приват-доцентами К. Сапежко та М.Воскресенським.

1900—1950[ред. | ред. код]

Після Жовтневої революції в лікарні окрім терапевтичних ліжок було розміщено туберкульозний диспансер, пологовий будинок на 30 ліжок, консультація для матерів та вагітних жінок. Організацією охорони здоров’я в м. Києві в ті часи займалась окружна інспектура охорони здоров’я, до складу якої входив відділ інспектури «ОХМАТДИТ», який займався питаннями охорони здоров’я матерів та дітей. До системи «ОХМАТДИТ» входили дитячі лікувальні заклади міста, молочні кухні, будинки немовлят, консультації. В цих медичних закладах також проходили навчання студенти — медики, патронажні медсестри.

У жовтні 1927 року до окружного виконавчого комітету інспектурою охорони здоров’я та відділом «ОХМАТДИТ» була надіслана доповідна записка, у якій пропонувалося поєднати розрізнені установи охорони материнства та дитинства і створити інститут «ОХМАТДИТ». Розміщення інституту було запропоновано в лікарні для незаможних, де на той час уже функціонували пологовий будинок, жіноча консультація, дитячий тубдиспансер. На Колегії Наркомздраву України 11 листопада 1927 року була затверджена постанова про організацію в м. Києві Інституту охорони материнства та дитинства, офіційне відкриття якого відбулося в березні 1929 року. З того часу розвиток лікарні як головної дитячої лікувальної установи був тісно пов’язаний з діяльністю інституту. Першим директором інституту була Б. А. Бендерська — лікар за освітою.

Працюючи начальником інспектури «ОХМАТДИТ», вона розпочала організацію цієї установи і була її директором з 1929 по 1933 рік. Нагороджена орденом «Знак Пошани». У перші роки свого існування Інститут охорони материнства і дитинства «ОХМАТДИТ» діяв скоріше як науково-практичне об’єднання. До вченої ради інституту, засідання якої вперше відбулося 21 березня 1929 року, крім наукових співробітників — заступника директора по науковій частини професора Є. Г. Скловського, наукового керівника фізіологічного відділення професор Л. Й. Фількінштейна та професора Т. Г. Гецова увійшли і керівники всіх установ, які організаційно були поєднані при створенні інституту: завідуюча гінекологічним відділенням Є. Я. Ставська, зав. консультацією Б. Л. Струцовська, представник від будинку немовляти Р. А. Вільфанд, зав. молочною кухнею С. М. Коломійцева, зав. дитячими яслами Берлін; зав. патронажною службою Смуглова. На період організації до об’єднання «ОХМАТДИТ» входили: дитячий стаціонар на 50 ліжок, два приміщення для карантину, дитячий тубдиспансер, пологовий будинок, дитячий будинок, молочна кухня та дитячі ясла. З перших днів створення інституту були організовані два сектори: дитячий та акушерський. Дитячий сектор очолював професор Є. Л. Скловський.

Він був завідуючим кафедрою педіатрії. Саме ця кафедра була однією з тих, на базі яких у 1918 році створено Київський інститут удосконалення лікарів.

Другою педіатричною кафедрою в цей час була кафедра хвороб дітей старшого віку під керівництвом професора А. З. Лазарева. Після організації в 1929 році Інституту «ОХМАТДИТ» обидві кафедри були розміщені на його клінічній базі. У 1930 році після смерті професора Є. Л. Скловського кафедри були об’єднані в кафедру дитячих хвороб під керівництвом професора. А. З. Лазарева, яка в подальшому і стала кафедрою педіатрії № 1 КМАПО, що і зараз працює на базі лікарні. Акушерським сектором керував професор Г. Ф. Писемський, з 1919 року завідуючий кафедрою акушерства і гінекології Київського інституту удосконалення лікарів.

Віддаючи шану здобуткам професо-ра в галузі акушерства і гінекології, треба також зазначити, що Г. Ф. Писемський був автором ідеї відкриття пологових будинків у сільській місцевості, створення яких відіграло значну роль в системі акушерсько-гінекологічної служби в довоєнні та повоєнні роки. У 1930 році з його ініціативи в лікарні було відкрито гінекологічне відділення. У 1933 році інститут охорони материнства та дитинства очолював П. М. Буйко, який героїчно загинув у роки Другої Світової війни. Посмертно йому було присвоєно звання «Герой Радянського Союзу».

У 1934 році відбулося об’єднання Інституту «ОХМАТДИТ» з інститутом охорони здоров’я підлітків. Директором була призначена Ф. Д. Турова. У 1943 році Ф. Д. Турова очолила Московський інститут педіатрії, в якому працювала 35 років.

З’єднання двох інститутів обумовлювало створення нових напрямків роботи, відкриття відділів та лабораторії. Було створено відділ фізіології дитини та шкільної гігієни, біохімічна і фізіологічна лабораторії, антропометричний кабінет.

У жовтні 1940 року інститут було перейменовано в науково-дослідний інститут охорони материнства та дитинства. Сама лікарня мала назву «Лікарня інституту охорони материнства та дитинства» із підпорядкуванням Київському міському відділу охорони здоров’я. Протоколи патоморфологічного відділення за 1942 рік свідчать, що в лікарні функціонували: два дитячих відділення (фізіологічне та патологічне), акушерське, гінекологічне, інфекційне, венерологічне, відділення для хронічних хворих. Після визволення Києва від фашистських загарбників НДІ «ОХМАТДИТ» відновив свою роботу на базі лікарні. Директором була призначена О. М. Хохол, а з січня 1945 року інститут очолив О. Г. Пап, його заступником по науковій роботі став професор Л. З. Лазарев.

З 1943 року структура лікарні включає такі відділення: акушерське, гінекологічне, дитяче, терапевтичне, отоларингологічне, хірургічне, очне, венерологічне, інфекційне, відділення для хронічних хворих. Крім того, до складу лікарні входять патоморфологічний відділ, рентген кабінет, аптека. 27 грудня 1947 року за наказом № 104 Київського міськздороввідділу до лікарні приєднують поліклініку № 11, внаслідок чого з січня 1948 року лікарня отримала назву Об’єднана лікарня інституту охорони материнства та дитинства «ОХМАТДИТ» Київського міського відділу охорони здоров’я. Проте вже в жовтні 1949 року вона перейменовується в 3-ю об’єднану лікарню м. Києва. До складу лікарні входять: поліклініка, жіноча консультація, дитяча поліклініка, дитяча консультація, вендиспансер, два рентгенкабінети, два кабінети ЛФК, фізіотерапевтичний кабінет, клінічна лабораторія, аптека. В стаціонарі лікарні працюють: акушерське відділення, відділення гінекології, терапевтичне та хірургічне відділення, дитяча терапія, дитяче туберкульозне відділення, отоларингологія.

У 1950 році в лікарні відкрито зубопротезувальне відділення, відділення кишкових інфекцій, молочну кухню, десять пунктів охорони здоров’я.

У 1951 році директором інституту охорони материнства та дитинства, який продовжує роботу на базі лікарні, було призначено М. Д. Бурову, з 1954 року — академіка А. М. Ніколаєва. З березня 1959 року інститут знову очолив О. Г. Пап.

У 1961 році науково-дослідний інститут охорони материнства та дитинства було переведено у новозбудований корпус на території лікарні «Медмістечко», проте назва «ОХМАТДИТ» так і залишилась в спадок лікарні.

1950—1980[ред. | ред. код]

Київ відбудовувався, поновлювали свою роботу лікувальні заклади міста. Кількість дитячого населення зростала, педіатричні служби вимагали нових шляхів для свого розвитку.

У Києві спеціалізована допомога дітям надавалась у дорослих відділеннях, де існували дитячі ліжка. Самостійними дитячими відділеннями були тільки соматичні, туберкульозні та одне хірургічне. Розпорошеність дитячих спеціалізованих ліжок негативно відбивалася на рівні надання кваліфікованої медичної допомоги дітям. І тому 20 серпня 1957 року Київський міський виконком приймає рішення за № 1409 про організацію міської дитячої спеціалізованої лікарні на базі 3-ї об’єднаної клінічної лікарні.

Затверджена структура лікарні складалася із стаціонару на 400 ліжок, дитячої поліклініки із шістьма педіатричними дільницями, жіночої консультації, молочної кухні та допоміжних служб (аптеки, рентгенкабінету, клінічної лабораторії, бактеріологічної та гістологічних лабораторій, фізіотерапевтичного відділення).

  • Хірургічне відділення — 70 ліжок
  • Ортопедично-травматологічне відділення
  • 40 ліжок
  • Соматичне — 90 ліжок
  • Отоларингологічне — 40 ліжок
  • Очне — 40 ліжок
  • Акушерське — 60 ліжок
  • Гінекологічне — 40 ліжок

На посаду головного лікаря новоутвореної дитячої спеціалізованої клінічної лікарні м. Києва (таку нову назву отримала лікарня), була призначена Тетяна Петрівна Новікова. Перед новопризначеним головним лікарем постало нелегке завдання, а саме — створити дитячу спеціалізовану лікарню, тому що наведена вище структура дитячої лікарні у такому вигляді існувала тільки на паперах. Зусиллями Т. П. Новікової та очолюваного нею колективу в м. Києві була запроваджена система організації спеціалізованої медичної допомоги дітям.

1958 — на базі акушерського відділення було організовано відділення виходжування недоношених дітей. Після його відкриття в 1960 році акушерське відділення лікарні змінює спеціалізацію — на відділення передчасних пологів.

1963 — відкрито неврологічне відділення на 40 ліжок.

1964 — ортопедо-травматологічні ліжка із загального хірургічного відділення формуються в самостійне ортопедо-травматологічне відділення на 60 ліжок, а хірургічне відділення розширюється до 110 ліжок. Починає діяти консультативна поліклініка. Гінекологічне відділення перепрофілюється на відділення дитячої та підліткової гінекології.

1966 — після проведення ремонту в неврологічному відділенні кількість ліжок зростає до 60, на 20 ліжок збільшується відділення отоларингології та відділення виходжування недоношених дітей.

1967 — лікарня передає дільничну службу та молочну кухню в районну поліклініку, поліклініка лікарні стає міською консультативно-діагностичною поліклінікою. У цьому ж році на базі соматичного відділення створюються 20 спеціалізованих гематологічних ліжок, відкривається відділення водолікування.

1968 — починає свою роботу боксоване відділення для ізоляції інфекційних хворих.

1972 — розпочинається будівництво хірургічного та неонатологічного корпусів. 1975 — вони були прийняті до експлуатації державною комісією. Це дало змогу в 1976 році відкрити чотири нових хірургічних відділення — невідкладну хірургію, планову хірургію, відділення гнійної хірургії та торакальної хірургії. В неонатологічному корпусі розміщуються два відділення патології новонароджених та відділення недоношених дітей, які стають міським неонатологічним центром.

1977 — у хірургічному корпусі відкривається відділення реанімації та інтенсивної терапії, на базі якого в подальшому були організовані відділення реанімації та інтенсивної терапії для новонароджених, відділення токсикології з першими в України штучними нирками для дітей, в якому були запроваджені методи гемодіалізу, плазмофорезу, перитонеального діалізу та гіпербаричної оксигенації.

1977 — неонатологічні відділення лікарні стали базою новоутвореної кафедри неонатології Київського інституту удосконалення лікарів. В тому ж році існуючі у складі соматичного відділення гематологічні ліжка структуруються в окреме відділення дитячої гематології. Спеціалізація стаціонарних відділень вимагала розвитку діагностичної та лабораторної служб.

1982 — у лікарні впроваджені методики ендоскопії.

1989 — оперативна ендоскопія, вперше в м. Києві в дитячій практиці ультразвукова діагностика мозку у новонароджених, а також, крім традиційних УЗД органів черевної порожнини, серця, щитоподібної залози, в лікарні проводиться УЗД легенів, плевральної порожнини, шлунку, вилочкової залози, м’яких тканин та кістково-суглобної системи.

У листопаді 1987 року був введений в експлуатацію лабораторний корпус лікарні, де були розміщені: клінічна та бактеріологічна лабораторії, аптека, відділення заготівлі та переливання крові, центральне стерилізаційне відділення.

1988 — побудовано так званий «Генетичний корпус», який в цілісній архітектурній формі поєднує блоки спеціального призначення. В ньому було розміщено пральню, дезкамеру, харчо-блок, патанатомічне відділення, відділення медичної генетики. Корпус також має дві великі аудиторії для проведення конференцій та занять із студентами.

1980—2000[ред. | ред. код]

1985—1987 — період, коли на базі лікарні були організовані Республіканські дитячі консультативно-діагностичні та лікувальні центри з мікрохірургії, проктології, онкогематології, токсикології, дитячої і підліткової гінекології, медичної генетики.

Указом Президента України № 494/96 від 03.07.96р. на виконання Національної програми «Діти України» шляхом об’єднання і реорганізації Українського консультативного центру матері і дитини МОЗ України та науково-лікувального об’єднання «ОХМАТДИТ» (дитячої спеціалізованої клінічної лікарні № 14 м. Києва), була створена Українська дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», яка надає багато видів спеціалізованої висококваліфікованої медичної допомоги дитячому населенню України.

За досягнення високих результатів у Всесоюзному соціалістичному змаганні в 1978 та 1980 роках лікарня нагороджувалася Червоним прапором ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦСПС та ЦК ВЛКСМ. Колектив також було нагороджено пам’ятним знаком «За високу ефективність та якість праці» із занесенням на Всесоюзну Дошку Пошани Виставки досягнень народного господарства в Москві. Головному лікарю Т. П. Новіковій, що очолювала колектив лікарні 37 років, в 1969 році було присвоєно почесне звання «Заслужений лікар СРСР». В 1971 році вона нагороджена орденом Леніна, у 1976 та 1982 рр. — орденами Трудового Червоного Прапора. У 80-х роках матеріально-технічна база значної кількості стаціонарних відділень, що розміщувалися в старих корпусах, побудованих ще М. А. Терещенком, які вже відзначили 100-річний ювілей, перестала відповідати сучасним санітарно-технічним вимогам. 17-го ступеню та свідоцтво про присвоєння лікарні звання «Колектив Комуністичної праці»

Восени 1997 року розпочинаються роботи по створенню блоку пересадки кісткового мозку в Центрі дитячої онкогематології. Активну матеріальну допомогу надають Національний фонд соціального захисту дітей та матерів «Україна — дітям» та благодійний фонд «Професіонал», основні кошти — цільові видатки держбюджету. Відкриття відділення за участю Президента України Л. Д. Кучми та міністра охорони здоров’я А. М. Сердюка відбулося 26 квітня 1998 року.

В тому ж році були здійснені перші в країні пересадки стовбурових клітин у дітей, хворих на лейкемію. У цьому ж році були виконані два проекти по переоснащенню лікарні новою медичною технікою: проект невідкладної гуманітарної допомоги уряду Японії та проект переоснащення відділення реанімації новонароджених, який виконувався МОЗ України за підтримки уряду Швейцарської Конфедерації.

У 1999 році адміністрація лікарні активізує свою співпрацю з Агенцією по міжнародному розвитку при Міністерстві економіки України. Поновлений проект технічної допомоги уряду Японії затверджується відповідними державними структурами Японії. Робота над здійсненням проекту тривала два роки, його виконання було завершено 1 квітня 2002 року. Отримані гранти технічної допомоги дали змогу провести заміну 80 % медичного обладнання лікарні, яке відпрацювало свій технічний ресурс. В рамках виконання проекту лікарня провела капітальні ремонти та реконструкцію пральні, дезкамери. Було побудовано кабінет комп’ютерної томографії, новий рентгенкабінет, проведені відновлювальні роботи у відділенні реанімації, медикогенетичному центрі, консультативній поліклініці.

У 1999 році на кошти Національного фонду соціального захисту дітей та матерів «Україна — дітям» капітально відремонтовано дві операційні та відділення анестезіології.

У 2000 році Київський міський фонд «Діабетик» проводить капітальний ремонт із реконструкцією колишнього корпусу тубдиспансеру лікарні для незаможних, де зараз розташоване відділення дитячої ендокринології. Частина коштів на будівельні роботи була виділена мером Києва О. О. Омельченко.

Сучасність[ред. | ред. код]

На 2000 рік остаточно сформована структура об’єднаної лікарні із оптимізованою кількістю стаціонарних ліжок, яка діє і зараз. 23 жовтня 2003 року на посаду генерального директора УДСЛ «ОХМАТДИТ» було призначено Юрія Івановича Гладуша, який до призначення обіймав посаду доцента Національного медичного університету.

Лікарня з дня її заснування є клінічним закладом, де працювали видатні вчені-медики, формувалися школи та традиції.

У 2002 році в лікарні було розпочато: лапароскопічні операції, оперативне лікування сколіозу із застосуванням системи «Міст»; використання біоімплантантів при хірургічних операціях у новонароджених. Розпочато прийом постраждалих з політравмою. За останні роки значно збільшилась кількість хворих дітей із складною хірургічною патологією з різних регіонів України, частина яких була вперше прооперована за місцем проживання.

З 2004 року у структурі Лікарні працює Центр дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку, де проводиться діагностика та лікування на сучасному рівні онкогематологічних захворювань, а також виконуються трансплантації кісткового мозку хворим дітям. Активна робота Центру з вивчення та адаптації високорезультативних зарубіжних технологій у лікуванні лейкозів і лімфом дитячого віку у п’ять разів збільшила позитивну результативність програм хіміотерапії у відділеннях Центру.

У листопаді 2009 року у Центрі дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку запрацювала Референс-лабораторія з діагностики онкогематологічних захворювань, яка має відділ тканинного типування. Цей відділ разом з іншими підрозділами лікарні, такими як Референс-центр з клінічної лабораторної діагностики та метрології, здійснюватимуть медичне забезпечення Українського реєстру донорів кісткового мозку. Однією з функцій реєстру є обмін матеріалом з пацієнтами усього світу і входження Центру до Міжнародного донорського реєстру, в якому на обліку перебувають 6 млн донорів, і в який без «своїх» донорів не приймають.

За останнє десятиріччя значного розвитку досягла хірургічна корекція вад розвитку, впроваджуються нові методики як оперативного, так і консервативного лікування хірургічних захворювань.

В 2011 році розпочалося будівництво нових корпусів лікарні.

В грудні 2017 року першу чергу оновленого комплексу було введено до експлуатації.[2]

Структура[ред. | ред. код]

До складу хірургічної клініки входять: відділення ургентної хірургії, гнійної хірургії та торакоабдомінальне відділення, хірургія новонароджених, відділення ортопедії і травматології, реконструктивно-пластичної хірургії, отоларингологічне відділення, відділення дитячої гінекології, відділення дитячої офтальмології та мікрохірургії ока.

У відділенні реконструктивно-пластичної хірургії виконуються операції реімплантації (приживлення) ампутованих сегментів кінцівок, проводяться хірургічні операції по відновленню ушкоджених кровоносних судин, периферійних нервів та сухожиль. У відділенні також проводяться операції по корекції вад щелепно-лицьової ділянки. У 2004 році розпочали прийом хворих з політравмою.

У відділенні дитячої та підліткової гінекології проводиться лікування складних гінекологічних захворювань: консервативне лікування різних форм порушень статевого дозрівання, хірургічна корекція вроджених та набутих вад розвитку статевих органів.

У відділенні токсикології застосовуються методи екстра-корпоральної детоксикації, гемосорбції, гемодіалізу, перитонеального діалізу, плазмофорезу, розроблені методи лікування гострої та хронічної ниркової недостатності.

Медико-генетичний центр займається проблемами діагностики і лікування спадкових захворювань, фармакогеноміки, генетики мульти-факторіальної патології, проводить хромосомних аналіз, біохімічну діагностику порушень метаболізму, ДНК — діагностику генетичних порушень.

Республіканський Центр дитячої гематології — провідний в Україні референтний консультативний заклад по діагностиці лейкемії і злоякісних лімфом. Тут також проводиться трансплантація кісткового мозку.

У неонатологічних клініках, єдиних в Україні, проводяться обстеження, інтенсивна терапія і виходжування хворих новонароджених і глибоко недоношених дітей з важкою перинатальною патологією (з масою тіла від 500 до 1500 гр).

У відділеннях терапевтичного профілю лікуються діти з найскладнішою в діагностичному та тяжкою за перебігом системною патологією, імунодефіцитним станом, алергічними захворюваннями, в тому числі бронхіальною астмою та аутоімунними захворюваннями.

Неврологічне відділення проводить повне клініко-інструментальне обстеження дітей із судомами різного генезу, уточнює і підбирає адекватне лікування антиконвульсантами різного напрямку дії у дітей, які довгий час безуспішно лікувались.

У відділенні ендокринології проводяться сучасні методи дослідження і лікування хвороб ендокринної системи, особливо хворих на цукрових діабет.

Консультативно-діагностична поліклініка надає спеціалізовану допомогу хворим дітям і жінкам з 30-ти лікарських фахів: алергології, гематології, дерматології, імунології, кардіоревматології, психоневрології, нефрології, ендокринології, гастроентерології, пульмонології, фтизіатрії, логопедії, інфекційних захворювань, хірургії, урології, стоматології, медико-генетичного консультування, гінекології.

У поліклініці функціонує Центр планування сім’ї та реабілітації, відділення відновного лікування. Діагностичні служби представлені підрозділами: відділенням променевої діагностики, функціональної діагностики, відділенням ендоскопічних досліджень та лабораторією.

Адреса лікарні[ред. | ред. код]

Стаціонар

01135 м. Київ, вул. В. Чорновола, 28/1

Консультативно-діагностична поліклініка

01025 м. Київ, вул. Стрітенська, 7/9

Джерела[ред. | ред. код]

  • В. І. Марочко. Охматдит // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 704. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ» МОЗ України
  • Українська дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ»
  • Кабмін ввів в експлуатацію першу чергу Охматдиту. https://ua.korrespondent.net/. Корреспондент. 2017-12-13. Процитовано 30 серпня 2018. 
  • Будівельній фірмі докинули ще майже півтора мільярда на добудову «Охматдиту». https://glavcom.ua/. Главком. 2018-04-17. Процитовано 30 серпня 2018. 

Источник: uk.wikipedia.org

Это было уже 6 раз и ровно 2 года с первой поездки.

В общем было очень трудно, и в плане дороги и в плане анализов. Алису сильно укачивает, но в этот раз она превзошла сама себя. Начала рвать уже минут через 15 как отъехали от дома, несмотря на лекарства от укачивания. Так потом всю дорогу и ехали с пакетиком на груди. Пришлось еще дать. На вокзале было много народу, очень много. Еле нашли место в зале ожидания, а ждать было 2 часа. По приезду взяли такси. Но в Харькове был такой гололед, что мы даже упали пока шли. Таксист, зараза, высадил нас не с той стороны, пришлось идти через всю территорию больницы, где куча снега, под ним лед, а я с сумками и с сонным ребенком, шли минут 20… Благо врач позаботилась о нас и заранее нам оставила направление на госпитализацию. Мы сразу поднялись в отделение, в палату. Попали мы в отделение в 6.30 и до 9 смогли поспать. В 9 пришел врач педиатр в приемный покой и полностью оформили документы. В этот же день сдали мазок и анализ крови на гормоны. Ребенок же голодный был, так что день не прошел зря. Самое интересное было на второй день. Нам назначили собрать суточную мочу. При этом надо было чтоб ее было не меньше 900 мл. Пришлось ее заставлять много пить. А как назло пить не хотела вообще и соответственно писать тоже. Была война. Я заставляла, она не хотела, плакала, громко кричала. Но у нас не было времени и надо было сдать по любому. Но это еще не все. Надо было лечь спать в 20.00, это особенность этого анализа и должна быть полная темнота, естественное освещение для времени суток. Пришлось увлечься, еле уложила, а она, бедняжка, еще пол ночи всхлипывала, так наплакалась. Но мы это сделали. Потом еще прошли УЗИ. По результатам еще не все известно. По УЗИ стало лучше, по мазкам 50/50, разные показатели, одни лучше, другие хуже. По гормонам стало намного хуже, пролактин еще больше вырос, если в апреле 2015 был почти норма около 200, в ноябре 2015 стал 400, то сейчас уже 800!!! Ждем анализ мочи, тот суточный, на мелатонин. Тогда врач вынесет свой вердикт. Но ехать снова через 3 месяца, теперь в мае.

Домой добрались спокойно. Хоть и укачивало, с пакетом снова ехали. Устали очень. До сих пор отхожу. Отчет по финансам добавлю вечером.

Съездили мы в больницу, в Харьков в Охматдет.

Создать, линеечку, беременность, для, планирующих, детские, бэби.ру

Источник: www.baby.ru


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.