Локальні клінічні протоколи по кардіології

n1.doc

Клінічний локальний протокол (маршрут пацієнта)

Діагноз: Вроджені вади серця Q20-Q28


Діагностичні обстеження та консультації Обсяг лікувальних заходів Критерії якості лікування, очікувані результати Тривалість лікування Виконавці (ЗОЗ, структурний підрозділ закладу, посада, прізвище, ім’я та по батькові, телефон)
Види діагностичних обстежень Тривалість Кратність
1. Збір скарг

Збір анамнезу
2. Клінічний огляд

3. Вимірювання АТ
4.Лабораторне обстеження (ЗАК, ЗАС)

кал на я/г, добовий аналіз сечі на цукор, реакція Васермана, глюкоза крові, АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін, холестерин, калій, натрій, СРП, титри АСЛО
5. ЕКГ у 12 відведеннях

6. Ехо-КГ та доплер-дослідження

7. Рентгенографія ОГК

до 15 хв.

до 15 хв.
до 30 хв.

до 15 хв.
до 3-х діб

до 1 доби

до 3-х діб

до 3-х діб

щоденно, крім вихідних та святкових днів
при поступленні
щоденно, крім вихідних та святкових днів
— // —
1 раз в 10 днів

при поступленні, далі – за потребою

при поступленні, далі – за потребою
одноразово

1 раз в рік

1. Лікування СН та її ускладнень

2. Скерування для вирішення питання подальшого хірургічного лікування

Зникнення або змен-шення вираженості симптомів та прогре-сування СН.

Підвищення толерант-ності до фізичного навантаження. Зменшення кількості госпіталізацій

Терміни лікування визначаються індивідуально залежно від стадії СН, ефективності лікування від 10-12 днів

Лікарі структурного підрозділу:

120-122-123

Клінічна лабораторія

140

ЕКГ кабінет:

127

Кабінет функціональної діагностики:

126

Рентгенкабінет:

137

Клінічний локальний протокол (маршрут пацієнта)

Діагноз: Гіпертонічна хвороба І-ІІ стадії І10-І15




Діагностичні обстеження та консультації Обсяг лікувальних заходів Критерії якості лікування, очікувані результати Тривалість лікування Виконавці (ЗОЗ, структурний підрозділ закладу, посада, прізвище, ім’я та по батькові, телефон)
Види діагностичних обстежень Тривалість Кратність
1. Збір скарг

Збір анамнезу

2. Клінічний огляд

3. Вимірювання АТ на обох руках
4. вимірювання АТ на нижніх кінцівках аускультативним методом (при вперше виявленому підвищенні АТ в осіб молодших за 45 років)
5. вимірювання маси тіла та окружності талії
4. Лабораторне обстеження (ЗАК, ЗАС)

кал на я/г, добовий аналіз сечі на цукор, реакція Васермана, глюкоза крові, аналіз сечі за Нечипоренком, креатинін, холестерин, тригліцериди, калій, натрій крові, сечова кислота
7. ЕКГ у 12 стандартних відведеннях

8. ЕхоКГ

9. огляд очного дна

10. УЗД нирок ( при потребі)

11. при зниженні відносної щільності сечі – аналіз сечі за Зимницьким

до 15 хв.

до 15 хв.

до 30 хв.

до 15 хв.

до 30 хв.

до 15 хв.

до 3-х діб
до 3-х діб

до 1 доби

до 3-х діб

до 1 доби

до 3-х діб

до 5 діб

щоденно, крім вихідних та святкових днів
при поступленні
щоденно, крім вихідних та святкових днів
— // —

одноразово при поступленні

одноразово при поступленні

1 раз в 10 днів
при поступленні, далі – за потребою

при поступленні, далі – за потребою
одноразово

при поступленні, далі – за потребою
при поступленні, далі – за потребою
при потребі

Обов’язкового асортименту: Застосування антигіпер-тензивних препаратів І ряду (?-адреноблокато-ри, тіазидні або тіазидо-подібні діуретики, інгібі-тори АПФ, антагоністи кальцію, антагоністи ре-цепторів до ангіотензину ІІ). Лікування починають з рекомендованих стартових доз, поступово підвищуючи їх до досягнення цільового рівня АТ.

Низькодозова комбінова-на терапія як альтер-натива монотерапії. При стійкому рівні АТ > або = 160/100 мм.рт.ст. рекомендується починати лікування з комбінованої терапії.

При недостатньому ефекті проводять комбі-новану терапію пре-паратами І ряду в рекомендованих дозах.

Додаткового асортименту:

1. Ацитил саліцилова кислота після нормалізації рівня АТ ( за наявності показань).

2. При недостатній ефе-ктивності, або немож-ливості застосування препаратів І ряду в складі комбінованої терапії використовують антигіпертензивні пре-парати ІІ ряду (?1-адре-ноблокатори, поперед усе при супутній аденомі передміхурової залози, моксонидін, ?-метілдопа, резерпін).
3. У хворих груп високого ризику або за показами – терапія статинами.

Стабілізація АТ в межах цільового. Відсутність ускладнень гіпертонічної хвороби. Стійке зниження АТ до цільового — <140> Стаціонарного лікування 8–10 днів. Амбулаторне лікування проводиться безперервно протягом життя.

Стац. лікування – за наявності показань ( ускладнений гіпертензивний криз, необхідність проведення спеціального обстеження, неефективність амбулаторного лікування.

Лікарі структурного підрозділу:

120-122-123

Клінічна лабораторія ОККД:

140

ЕКГ кабінет:

127

Кабінет функціональної діагностики:

126
Окуліст:

Кабінет функціональної діагностики:

126
Клінічна лабораторія ОККД:

140

Клінічний локальний протокол (маршрут пацієнта)

Діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії І10-І13




Діагностичні обстеження та консультації Обсяг лікувальних заходів Критерії якості лікування, очікувані результати Тривалість лікування Виконавці (ЗОЗ, структурний підрозділ закладу, посада, прізвище, ім’я та по батькові, телефон)
Види діагностичних обстежень Тривалість Кратність
1. Збір скарг

Збір анамнезу
2. Клінічний огляд

3. Вимірювання АТ на обох руках

4. вимірювання АТ на нижніх кінцівках аускультативним методом (при вперше виявленому підвищенні АТ в осіб молодших за 45 років)
5. вимірювання маси тіла та окружності талії

6. Лабораторне обстеження (ЗАК, ЗАС)
кал на я/г, добовий аналіз сечі на цукор, реакція Васермана, глюкоза крові, креатинін, холестерин, тригліцериди, калій, натрій крові, сечова кислота
7. ЕКГ у 12 стандартних відведеннях
8. ЕхоКГ
9. огляд очного дна

10. УЗД нирок

11. Рентгенографія ОГК

до 15 хв.

до 15 хв.
до 30 хв.

до 15 хв.

до 30 хв.

до 15 хв.

до 3-х діб

до 3-х діб

до 1 доби

до 3-х діб

до 1 доби

до 3 діб

до 1 доби

щоденно, крім вихідних та святкових днів
при поступленні
щоденно, крім вихідних та святкових днів
— // —

одноразово при поступленні
одноразово при поступленні
1 раз в 10 днів

при поступленні, далі – за потребою

при поступленні, далі – за потребою
одноразово

при поступленні, далі – за потребою

при поступленні, далі – за потребою
при потребі

1 раз на рік

Обов’язкового асортименту: Комбінована терапія антигіпертензивними препаратами І ряду (?-адреноблокатори, тіазид-ні або тіазидоподібні діу-ретики, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію, антагоністи рецепторів до ангіотензину ІІ). За наявності ХНН призначають петльові діуретики

При ускладненому гіпер-тонічному кризі артеріа-льний тиск повинен бути знижений протягом 1 години з використанням внутрішньовенної тера-пії згідно показань і особливостей кризу. Застосовуються нітрати, натрій нітро-прусид, ?-адреноблока-

тори, петльові діуретини, еналаприлат.
Додаткового асортименту:

1. Аспірин після нормалізації АТ.

2. При недостатній ефективності, або немо-жливості застосування препаратів І ряду в складі комбінованої терапії використовують антигіпертензивні пре-парати ІІ ряду (?1-адреноблокатори, попе-ред усе при супутній аденомі передміхурової залози, моксонидін, ?-метілдопа, резерпін, петльові та калійзберігаючі діуретики).

3. При хронічному ураженні нирок і супутній мікроальбумінурії або протеїнурії, в тому числі при цукровому діабеті, обов’язковим є призначення інгібіторів АПФ або блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ.

4. Терапія статинами незалежно від рівня ХС.

Стабілізація АТ в межах цільового. Відсутність нових ускладнень гіпертоні-чної хвороби з боку органів мішеней та подальшого прогресу-вання порушень їх функцій.

Стійке зниження АТ до цільового : < 140/90 мм.рт.ст.( ближче до 130/80 мм.рт.ст.). Зменшення кількості та вираженості скарг хворого з боку серце-во-судинної системи. Зниження ризику серцево-судинних ускладнень.

Амбулаторне ліку-вання проводиться безперервно про-тягом життя.

При ускладненому гіпертонічному кризі обов’язкове стаціонарне лікува-ння тривалістю згідно профілю та виду ускладнення. Стаціонарне ліку-вання потрібне при недостатній ефек-тивності амбулато-рного лікування, наявності усклад-нень (енцефало-патія, серцева недо-статність, хронічна ниркова недостат-ність). Тривалість стаціонарного ліку-вання 10-12 діб.

Лікарі структурного підрозділу:

120-122-123

Клінічна лабораторія ОККД:

140

ЕКГ кабінет:

127

Кабінет функціональної діагностики:

126
Окуліст:

Кабінет функціональної діагностики:

126
Рентгенкабінет:

137

Клінічний локальний протокол (маршрут пацієнта)

Діагноз: Гіпертрофічна кардіоміопатія І42.1



Діагностичні обстеження та консультації Обсяг лікувальних заходів Критерії якості лікування, очікувані результати Тривалість лікування Виконавці (ЗОЗ, структурний підрозділ закладу, посада, прізвище, ім’я та по батькові, телефон)
Види діагностичних обстежень Тривалість Кратність
1. Збір скарг

Збір анамнезу

2. Клінічний огляд

3. Вимірювання АТ
4.Лабораторне обстеження (ЗАК, ЗАС) кал на я/г, добовий аналіз сечі на цукор, реакція Васермана, глюкоза крові, АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін, холестерин, калій, натрій
5. ЕКГ у 12 відведеннях

6. Ехо-КГ та доплер-дослідження

7. Рентгенографія ОГК

до 15 хв.

до 15 хв.

до 30 хв.

до 15 хв.
до 3-х діб

до 1 доби

до 3-х діб

до 1 доби за потребою

щоденно, крім вихідних та святкових днів
при поступленні
щоденно, крім вихідних та святкових днів
— // —
1 раз в 10 днів

при поступленні, далі – за потребою
при поступленні, далі – за потребою
одноразово

1 раз в рік

Обов’язкового асортименту:

1. ?-адреноблокатори.

2.Блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, ділтіазем).

3.Антиаритмічна терапія
Додаткового асортименту:

1.Інгібітори АПФ (особливо при наявності супутньої артеріальної гіпертензії)

2.Скерування для вирішення питання наявності показів для оперативного лікування чи імплантації кардіостимулятора або кардіовертера-дефібри-лятора при наявності.

1. Поліпшення клініч-ного стану.

2. Підвищення толера-нтності до фізичного навантаження.

3. Зниження частоти госпіталізацій.

4. Усунення загрозли-вих життю аритмій.
Поліпшення клініч-ного стану, підвищен-ня толерантності до фізичного наванта-ження.

При лікуванні СН або порушень рит-му в кардіологічно-му стаціонарі тер-міни лікування виз-начаються індиві-дуально залежно від важкості СН та градації порушення ритму, ефективно-сті терапії (в серед-ньому 10-14 днів). Амбулаторно — постійно

Лікарі структурного підрозділу:

120-122-123

Клінічна лабораторія ОККД:

140
ЕКГ кабінет:

127

Кабінет функціональної діагностики:

126
Рентгенкабінет:

137

Клінічний локальний протокол (маршрут пацієнта)

Діагноз: Стабільна стенокардія напруги І-ІІ ФК І20.8


Діагностичні обстеження та консультації Обсяг лікувальних заходів Критерії якості лікування, очікувані результати Тривалість лікування Виконавці (ЗОЗ, структурний підрозділ закладу, посада, прізвище, ім’я та по батькові, телефон)
Види діагностичних обстежень Тривалість Кратність
1. Збір скарг

Збір анамнезу

2. Клінічний огляд

3. Вимірювання АТ
4. Лабораторне обстеження (ЗАК, ЗАС)
кал на я/г, добовий аналіз сечі на цукор, реакція Васермана, глюкоза крові, АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін, холестерин, калій, натрій,

тригліцериди

5. ЕКГ у 12 відведеннях
6. Ехо-КГ

7. Рентгенографія ОГК

Додаткові дослідження:

1. Тест з дозованим фізичним навантаженням (ВЕМ або тредміл)
2. Коагулограма
3. ХС ЛПНЩ, ХС ЛПВЩ

до 15 хв.

до 15 хв.

до 30 хв.

до 15 хв.

до 3-х діб

до 3-х діб

до 1 доби

до 3-х діб
до 1 доби

догоспіталь-но в ОМДЦ

при відсут-ності проти-показів

до 3-х діб
в лабораторії за згодою пацієнта

щоденно, крім вихідних та святкових днів
при поступленні
щоденно, крім вихідних та святкових днів
— // —

1 раз в 10 днів

при поступленні, далі – за потребою
при поступленні, далі – за потребою

одноразово

1 раз в рік

при потребі

при потребі

при потребі

Обов’язкового асортименту:

1. Модифікація стилю життя.

2. Ацетилсаліцилова кислота 75 мг/добу – для всіх пацієнтів за відсутності протипоказань (шлунково-кишкові кровотечі, алергія або толерантність до ацетилсаліцилової кислоти). Клопідогрель як альтернативний антитромбоцитарний засіб для пацієнтів зі стабільною стенокардією, які неотримують ацетилсаліцилову кислоту, а також до та після черезшкірних коронарних втручань.

3. Статини – для пацієнтів з ІХС і рівнем загального ХС > 4,5 ммоль/л. Доза визначається індивідуально з
урахуванням цільового

рівня загального ХС крові < 4,5 ммоль/л і ХС ЛПНЩ < 2,5 ммоль/л. 4. ?-адреноблокатори — рекомендуються всім хворим з ІХС при відсутності протипоказань. Перевага надається селективним ?1 – адреноблокаторам тривалої дії, враховуючи необхідність 24-годинного захисту міокарда від ішемії. Доза препаратів визначається за ЧСС у стані спокою ( рекомендоване зниження ЧСС до 55-60 ударів за хвилину).

5. Інгібітор Іf-каналів, івабрадин – як антиангінальний/анти ішемічний засіб за умови непереносимості чи наявності протипоказань до призначення блокаторів ?-адренорецепторів ( реакції гіперчутливості, бронхіальна астма, ХОЗЛ, тяжкі ураження периферичних артерій,

тощо). Приєднання івабрадину до монотерапії блокаторами
?-адренорецепторів у разі її недостатньої

антиангінальної ефективності та неможливості зниження ЧСС до цілових рівнів (55-60 ударів на хв..)

6. Інгібітори АПФ – для пацієнтів зі спеціальними показаннями до їх прзначення , такими як АГ, СН, дисфункція ЛШ або цукровий діабет. Раміприл і периндоприл мають також додаткові докази щодо поліпшення прогнозу в пацієнтів з ІХС. Хворим без спеціальних показань можуть бути призначені раміприл та периндоприл.

7. Нітрати короткої дії – для усунення нападів стенокардії. Рекомендоване застосування швидкодіючих нітратів (нітрогліцерин, ізосорбіду дині трат у формі сублінгвальних таблеток, спреїв). Нітрати пролонгованої дії з профілактичною метою показані хворим,

які мають регулярні напади стенокардії, а

також перед значним фізичним
навантаженням.

8. Блокатори кальцієвих каналів та нітрати тривалої дії показані при непереносимості чи недостатніїй ефективності блокаторів ?-адренорецепторів, івабрадину та їх комбінації – у вигляді моно- або комбінованої терапії.
Додаткового асортименту:

1. Метаболічні агенти (триметазидин) як додаткова терапія або при непереносимості основних препаратів.

2. Фібрати для пацієнтів з високим рівнем ТГ і низьким ХС ЛПВЩ, із супутнім цукровим діабетом або метаболічним синдромом.

2. При супутній АГ – антигіпертензивна терапія. Цільовий рівень АТ < 140/90 мм.рт.ст. 4. При супутньому цукровому діабеті – гіпоглікемічні препарати. Цільовий рівень глікозильованого гемоглобіну (HbAlc) < 7%. 5. Консультація сумісно з працівниками кафедри внутрішньої медицини, фізичної ребалітації та спортивної медицини для визначення показів для проведення коронаровентрикулографії з послідуючою реваскуляризацією міокарда.

Відсутність клінічних та ЕКГ ознак ішемії міокарду. Підвищення толерантності до фі-зичного навантаження більше 25Вт та трива-лістю педалювання більш 3 хв.

Відсутність прогресу-вання стенокардії та розвитку гострих ко-ронарних синдромів. Зменшення частоти госпіталізації.

Зменшення чи усунен-ня нападів стенокар-дії, попередження гос-трих коронарних син-дромів, підвищення толерантності до фізи-чного навантаження.

Хворі потребують пожиттєвого засто-сування препаратів. Стаціонарне лікування – 14 днів.

Лікарі структурного підрозділу:

120-122-123

Клінічна лабораторія ОККД:

140

ЕКГ кабінет:

127

Кабінет функціональної діагностики:

126
Рентгенкабінет:

137

Кабінет функціональної діагностики:

126

Клінічна лабораторія ОККД:

140

Источник: perviydoc.ru

Гострий риносинусит

І. Паспортна частина

Діагноз: Гострий риносинусит

Шифр за МКХ-10: J 01 гострий риносинусит

Нормативні та медико-технологічні документи галузевого рівня на підставі яких був розроблений протокол

Нормативні документи, затверджені МОЗ України:

  1. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 р. №751 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги МОЗ України».
  2. Наказ МОЗ України від 11.02.2016 № 85 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при гострих запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів та вуха». Медико-технологічні документи, які регламентують надання медичної допомоги за темою ЛПМД.
  3. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. Гострий риносинусит. Наказ МОЗ України № 85 від 11.02.2016р http://www.dec.gov.ua/mtd/_rynosyn.html
  4. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Гострий риносинусит. Наказ МОЗ України № 85 від 11.02.2016р. http://www.dec.gov.ua/mtd/_rynosyn.html

Коротка епідеміологічна інформація

Матеріально-технічне забезпечення

Перевага надається антибіотикам для перорального використання.

У фармакотерапії гострого риносинуситу можуть при наявності показів використовуватись інші лікарські засоби згідно з інструкцією з використання, що входять до «Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва», зареєстрованих в Україні.

При розробці та застосуванні локальних клінічних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) необхідно перевірити реєстрацію в Україні засобів матеріально-технічного забезпечення, що включаються до ЛПМД (КМП), та відповідність призначення лікарських засобів Інструкції для медичного застосування лікарського засобу, затвердженій Міністерством охорони здоров’я України. Державний реєстр лікарських засобів України знаходиться за електронною адресою http://www.drlz.kiev.ua/.

ІІ. Загальна частина

Положення локального протоколу медичної допомоги Необхідні дії відповідно до стандарту (уніфікованого клінічного протоколу) Строки виконання Виконавці (ЗОЗ,структурний підрозділ закладу, посада, прізвище, ім’я, по батькові та телефон) Індикатори якості медичної допомоги
Організація надання медичної допомоги 1. В типових клінічних ситуаціях пацієнт лікується в закладі, що надає первинну медичну допомогу. При зверненні Сімейний лікар (педіатр, цеховий лікар…) П.І.П. Тел. ……. Наявність локального протоколу з ведення пацієнтів з гострим РС, 100%
2. За наявності сумніву у типовому перебігу хвороби, лікар призначає лікування і на контрольний огляд направляє пацієнта до оториноларинголога. При зверненні
3. Лікар направляє пацієнта на консультацію до оториноларинголога при: — невідповідності строкам позитивної динаміки Ч-з 36-48 годин, 8-9 днів лікування
4. За наявності у пацієнта симптомів ускладнень ГРС лікар направляє його на госпіталізацію. При виявленні
5. Пацієнти з рецидивуючим ГРС направляються на консультацію до оториноларинголога на предмет виключення анатомічних аномалій. Лікар також оцінює доцільність в проведенні консультацій стоматологом, гастроентерологом, імунологом та іншими спеціалістами на предмет виявлення імовірної причини рецидивуючого ГРС. У плановому порядку після одужання
6. Забезпечується передача інформації щодо первинної клінічної картини, проведених методів дослідження, проведеного лікування у разі направлення пацієнта на консультацію до ЗОЗ, фізичних осіб-підприємців, які надають вторинну чи третинну медичну допомогу (заповнення форми № 027/о). При направленні
7. Надання пацієнту в доступній формі інформації про стан його здоров’я з рекомендаціями щодо немедикаментозного і медикаментозного лікування, тактики поведінки при раптовому погіршенні перебігу захворювання. При призначенні лікування
8. Забезпечення всіх пацієнтів «Інформаційним листом для пацієнта з ГРС» (Додаток 1) При зверненні
9. Діагностично-лікувальний алгоритм здійснюється відповідно до клінічного маршруту пацієнта При зверненні
Діагностика Обов’язкові
1. Пацієнт з ознаками гострої респіраторної інфекції оцінюється лікарем на предмет відповідності клінічним діагностичним критеріям ГРС (Додаток 2). Висновок лікаря спирається на скарги пацієнта, анамнез, симптоми та ознаки захворювання, дані лікарського огляду та враховує як лікарську оцінку стану тяжкості хвороби, так і оцінку свого стану самим пацієнтом (Додаток 2).
При зверненні Сімейний лікар (педіатр, цеховий лікар…) П.І.П. Тел. …….
Зав. ЛОР-відділення лікарні П.І.П. Тел…….
Наявність локального протоколу з ведення пацієнтів з гострим РС, 100%
2. Пацієнт обстежується відповідно до алгоритму первинного обстеження пацієнта з підозрою на ГРС (Додаток 3). При зверненні
3. Пацієнти з тривалістю перебігу епізоду ГРС довше ніж 4 тижні направляються на консультацію до оториноларинголога (оториноларинголога дитячого) з метою виключення супутньої патології. При виявленні
4. Пацієнт з рецидивуючим ГРС направляється на консультацію до оториноларинголога (оториноларинголога дитячого) з метою виключення анатомічних аномалій внутрішньоносових структур. У плановому порядку після одужання
Додаткові
Наявність одного з наступних симптомів: периорбітальний набряк/гіперемія, зміщення очного яблука, двоїння в очах, офтальмоплегія, зниження гостроти зору, виражений головний біль в лобній частині (одно чи двобічний), припухлість у ділянці лоба, менінгеальні чи неврологічні ознаки є підставою для направлення на госпіталізацію до ЛОР-стаціонару.
При виявленні – невідкладно
Лікування 1. Пацієнту надається інформація щодо природного перебігу хвороби, імовірних ускладнень та сучасних методів лікування (зазначається інформація щодо того, ефективність яких препаратів доведена, а яких – не доведена). З урахуванням вподобань пацієнта лікар приймає зважене рішення та призначає схему лікування. Лікування риносинуситів включає комплексний підхід з урахуванням тяжкості стану (Додаток 2, 4). Після встановлення діагнозу Сімейний лікар (педіатр, цеховий лікар…) П.І.П. Тел. ……. Наявність локального протоколу з ведення пацієнтів із гострим РС, 100%
2. Пацієнт інформується щодо доцільності зберігання (до завершення курсу лікування) первинної та/або вторинної упаковки лікарського засобу, на якій зазначені назва, форма випуску, доза, серія, дата випуску, термін придатності, назва виробника лікарського засобу. При призначенні фармакотерапії
3. Пацієнт під час контрольних лікарських оглядів оцінюється щодо ефективності лікування, наявності побічних реакцій, наявності факторів, що можуть перешкоджати ефективності лікування. 36-48 год. 8-9 день лікування При необхідності
4. При підозрі на появу побічних реакцій та/або відсутність ефективності лікарського засобу лікарем заповнюється форма № 137/о. При виявленні
Профілактика 1. Пацієнтам, які мають показання до проведення щеплення вакцинами проти Streptococcus pneumoniae та Haemophilus influenza, рекомендується зробити щеплення. При наявності показів Сімейний лікар (педіатр, цеховий лікар…) П.І.П. Тел. ……. Наявність локального протоколу з ведення пацієнтів із гострим РС, 100%
2. Пацієнт з рецидивуючим ГРС при наявності показів направляється до оториноларинголога (оториноларинголога дитячого) на планову хірургічну корекцію анатомічних аномалій внутрішньоносових структур. У плановому порядку в «холодний» період При зверненні
3. Пацієнтам із ГРС на руки видається інформація (див. Додаток 1) щодо проблем ГРС. Постійно
4. Проводиться санітарно-просвітницька робота серед пацієнтів щодо проблем, пов’язаних із гострими респіраторними інфекціями і ГРС зокрема. Постійно
5. У приміщенні ЗОЗ розміщуються плакати, які висвітлюють проблеми гострих респіраторних інфекцій та ГРС зокрема. Постійно
  • Фактори ризику
  • Скарги
  • Збір анамнезу захворювання
  • Лікарський огляд
  • Симптоми ускладнень гострого риносинуситу
  • Ступінь тяжкості
  • Обтяжуючі симптоми у дітей, що свідчать про тяжкість захворювання
  • Диференційний діагноз
  • Візуальна аналогова шкала оцінки тяжкості хвороби у дорослих (від 18 років)

Додаток 1

до Локального клінічного протоколу первинної медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Інформація для пацієнта

Додаток 2

до Локального клінічного протоколу первинної медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Клінічні діагностичні критерії ГРС

Додаток 3

до Локального клінічного протоколу первинної медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Алгоритм первинного обстеження пацієнта з підозрою на гострий риносинусит

Додаток 4

до Локального клінічного протоколу первинної медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Алгоритм ведення дорослих та дітей із ГРС (залежно від ступеня тяжкості)

Локальні клінічні протоколи по кардіології

ГРС належить до тих хвороб, лікування яких у випадку легкого перебігу відбувається без активної фармакотерапії. Незначна частина ГРС трансформується у бактеріальний ГРС і потребує лікування антибактеріальними лікарськими засобами чи хірургічного лікування (пункція). В таких випадках пацієнти направляються на консультацію до оториноларинголога чи госпіталізуються до ЛОР-стаціонару.

Клінічний маршрут хворого з гострим риносинуситом (I рівень)

Локальні клінічні протоколи по кардіології

Гострий риносинусит

І. Паспортна частина

Діагноз: Гострий риносинусит

Шифр за МКХ-10: J 01 гострий риносинусит

Нормативні та медико-технологічні документи галузевого рівня, на підставі яких був розроблений протокол

Нормативні документи, затверджені МОЗ України:

  1. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 р. №751 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги МОЗ України».
  2. Наказ МОЗ України від 11.02.2016 № 85 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при гострих запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів та вуха».
    Медико-технологічні документи, які регламентують надання медичної допомоги за темою ЛПМД.
  3. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. Гострий риносинусит. Наказ МОЗ України № 85 від 11.02.2016р http://www.dec.gov.ua/mtd/_rynosyn.html
  4. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Гострий риносинусит. Наказ МОЗ України № 85 від 11.02.2016р. http://www.dec.gov.ua/mtd/_rynosyn.html

Коротка епідеміологічна інформація

Матеріально-технічне забезпечення

  • Перевага надається антибіотикам для перорального використання.
    У фармакотерапії гострого риносинуситу можуть при наявності показів використовуватись інші лікарські засоби згідно інструкції з використання, що входять до «Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва», зареєстрованих в Україні

При розробці та застосуванні локальних клінічних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) необхідно перевірити реєстрацію в Україні засобів матеріально-технічного забезпечення, що включаються до ЛПМД (КМП), та відповідність призначення лікарських засобів Інструкції для медичного застосування лікарського засобу, затвердженій Міністерством охорони здоров’я України. Державний реєстр лікарських засобів України знаходиться за електронною адресою http://www.drlz.kiev.ua/.

ІІ. Загальна частина

Положення локального протоколу медичної допомоги Необхідні дії відповідно до стандарту (уніфікованого клінічного протоколу) Строки виконання Виконавці (ЗОЗ,структурний підрозділ закладу, посада, прізвище, ім’я, по батькові та телефон) Індикатори якості медичної допомоги
Організація надання медичної допомоги 1. Оториноларинголог (оториноларинголог дитячий) співпрацює із лікарями ЗОЗ, фізичними особами-підприємцями, які надають первинну медичну допомогу, в частині наступності надання медичної допомоги. При зверненні при зверненні пацієнта Лікар-оториноларинголог (оториноларинголог дитячий) П.І.П. Тел. ……. Наявність локального протоколу з ведення пацієнтів із гострим РС, 100%
2. У типових клінічних ситуаціях пацієнт лікується амбулаторно. При зверненні
3. Пацієнти з рецидивуючим ГРС обстежуються на предмет виключення анатомічних аномалій. При первинному огляді
4. Лікар для виявлення імовірної причини рецидивуючого ГРС оцінює доцільність у проведенні консультацій стоматологом, гастроентерологом, імунологом та іншими спеціалістами. У плановому порядку після одужання
5. Лікар амбулаторного прийому направляє пацієнта до стаціонару, про що робиться відповідний запис у первинній медичній документації у випадку:
-наявності у пацієнта симптомів ускладнень ГРС; При зверненні Ч-з 36-48 годин,
-невідповідності стану пацієнта критеріям позитивної динаміки; При зверненні
-у складних клінічних ситуаціях. При призначенні лікування
6. Надання пацієнту в доступній формі інформації про стан його здоров’я з рекомендаціями щодо немедикаментозного і медикаментозного лікування, тактики поведінки при раптовому погіршенні перебігу захворювання. При зверненні
7. Забезпечення всіх пацієнтів «Інформаційним листом для пацієнта з ГРС» (Додаток 1) При зверненні
8. Діагностично-лікувальний алгоритм здійснюється відповідно до клінічного маршруту пацієнта
Лікування 1. Пацієнту надається інформація щодо природного перебігу хвороби, імовірних ускладнень та сучасних методів лікування (зазначається інформація щодо того, ефективність яких препаратів доведена, а яких – не доведена). Після встановлення діагнозу Лікар-оториноларинголог (оториноларинголог дитячий) П.І.П. Тел. …….
Зав. ЛОР-відділення лікарні П.І.П.Тел…….
Наявність локального протоколу з ведення пацієнтів із гострим РС, 100%
2. З урахуванням вподобань пацієнта лікар приймає зважене рішення та призначає схему лікування. Лікування риносинуситів включає комплексний підхід з урахуванням тяжкості стану (Додаток 2, 4). При призначенні лікування
3. Також лікар надає пацієнту інформацію щодо ризиків появи побічних реакцій на лікарські засоби, які лікар планує призначити пацієнту. При призначенні фармакотерапії
4. Пацієнт інформується щодо доцільності зберігання (до завершення курсу лікування) первинної та/або вторинної упаковки лікарського засобу, на якій зазначені назва, форма випуску, доза, серія, дата випуску, термін придатності, назва виробника лікарського засобу. При призначенні фармакотерапії
5. Пацієнт під час кожного лікарського огляду оцінюється щодо ефективності лікування, наявності побічних реакцій, наявності факторів, що можуть перешкоджати ефективності лікування. 36-48 год., 8-9 день лікування, при необхідності
6. При підозрі на появу побічних реакцій та/або відсутність ефективності лікарського засобу лікарем заповнюється форма № 137/о. При виявленні
Профілактика 1. Пацієнтам, які мають показання до проведення щеплення вакцинами проти Streptococcus pneumoniae та Haemophilus influenza, рекомендується зробити щеплення. При наявності показів Лікар-оториноларинголог (оториноларинголог дитячий) П.І.П. Тел. …….
Зав. ЛОР-відділення лікарні П.І.П. Тел…….
Наявність локального протоколу з ведення пацієнтів із гострим РС, 100%
2. Пацієнтам з рецидивуючим ГРС проводиться планова хірургічна корекція анатомічних аномалій внутрішньоносових структур. У плановому порядку
3. Пацієнтам із ГРС на руки видається інформація щодо проблем ГРС (див. Додаток 1). При зверненні
4. Проводиться санітарно-просвітницька робота серед пацієнтів щодо проблем, пов’язаних із гострими респіраторними інфекціями і ГРС зокрема. Постійно
  • Фактори ризику
  • Скарги
  • Збір анамнезу захворювання
  • Лікарський огляд
  • Симптоми ускладнень гострого риносинуситу
  • Ступінь тяжкості
  • Обтяжуючі симптоми у дітей, що свідчать про тяжкість захворювання
  • Диференційний діагноз
  • Візуальна аналогова шкала оцінки тяжкості хвороби у дорослих (від 18 років)

Додаток 1

до Локального клінічного протоколу вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Інформація для пацієнта

Гострий риносинусит

Додаток 2

до Локального клінічного протоколу вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Клінічні діагностичні критерії ГРС

Додаток 3

до Локального клінічного протоколу вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Алгоритм ведення дорослих та дітей із ГРС оториноларингологом амбулаторно

Додаток 4

до Локального клінічного протоколу вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Алгоритм ведення дорослих та дітей із ГРС (залежно від ступеня тяжкості)

Локальні клінічні протоколи по кардіології

ГРС належить до тих хвороб, лікування яких у випадку легкого перебігу відбувається без активної фармакотерапії. Незначна частина ГРС трансформується у бактеріальний ГРС і потребує лікування антибактеріальними лікарськими засобами чи хірургічного лікування. За необхідності хірургічного лікування, перевага надається малоінвазивним органозберігаючим методикам.

Клінічний маршрут хворого з гострим риносинуситом (II рівень)

Локальні клінічні протоколи по кардіології

Гострий риносинусит

І. Паспортна частина

Діагноз: Гострий риносинусит

Шифр за МКХ-10: J 01 гострий риносинусит

Нормативні та медико-технологічні документи галузевого рівня, на підставі яких був розроблений протокол

Нормативні документи, затверджені МОЗ України:

  1. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 р. №751 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги МОЗ України».
  2. Наказ МОЗ України від 11.02.2016 № 85 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при гострих запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів та вуха».
    Медико-технологічні документи, які регламентують надання медичної допомоги за темою ЛПМД.
  3. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. Гострий риносинусит. Наказ МОЗ України № 85 від 11.02.2016р http://www.dec.gov.ua/mtd/_rynosyn.html
  4. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Гострий риносинусит. Наказ МОЗ України № 85 від 11.02.2016р. http://www.dec.gov.ua/mtd/_rynosyn.html

Коротка епідеміологічна інформація

Матеріально-технічне забезпечення

  • Перевага надається антибіотикам для перорального використання.
    У фармакотерапії гострого риносинуситу можуть при наявності показів використовуватись інші лікарські засоби згідно інструкції з використання, що входять до «Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва», зареєстрованих в Україні.

При розробці та застосуванні локальних клінічних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) необхідно перевірити реєстрацію в Україні засобів матеріально-технічного забезпечення, що включаються до ЛПМД (КМП), та відповідність призначення лікарських засобів Інструкції для медичного застосування лікарського засобу, затвердженій Міністерством охорони здоров’я України. Державний реєстр лікарських засобів України знаходиться за електронною адресою http://www.drlz.kiev.ua/.

ІІ. Загальна частина

Положення локального протоколу медичної допомоги Необхідні дії відповідно до стандарту (уніфікованого клінічного протоколу) Строки виконання Виконавці (ЗОЗ,структурний підрозділ закладу, посада, прізвище, ім’я, по батькові та телефон) Індикатори якості медичної допомоги
Організація надання медичної допомоги 1. Оториноларинголог (оториноларинголог дитячий) співпрацює із ЗОЗ, фізичними особами-підприємцями, які надають вторинну (спеціалізовану) та первинну медичну допомогу, в частині ведення пацієнтів із ГРС. Постійно Лікар-оториноларинголог (оториноларинголог дитячий) П.І.П. Тел. ……. Наявність локального протоколу з ведення пацієнтів із гострим РС, 100%
2. Оториноларинголог (оториноларинголог дитячий) співпрацює з ЗОЗ та фізичними особами-підприємцями, які надають третинну медичну допомогу, в частині суміжної патології, яка впливає на перебіг ГРС. При необхідності
3. Пацієнти з рецидивуючим ГРС обстежуються на предмет виключення анатомічних аномалій. При первинному огляді
4. Лікар для виявлення імовірної причини рецидивуючого ГРС оцінює доцільність у проведенні консультацій стоматологом, гастроентерологом, імунологом та іншими спеціалістами: При необхідності
5. Надання пацієнту в доступній формі інформації про стан його здоров’я з рекомендаціями щодо немедикаментозного і медикаментозного лікування, тактики поведінки при раптовому погіршенні перебігу захворювання. При призначенні лікування
6. Забезпечення усіх пацієнтів «Інформаційним листом для пацієнта із ГРС» (Додаток 1) При зверненні
7. Діагностично-лікувальний алгоритм здійснюється відповідно до клінічного маршруту пацієнта При зверненні
Діагностика Обов’язкові
1. Пацієнт з ознаками гострої респіраторної інфекції оцінюється лікарем на предмет відповідності клінічним діагностичним критеріям ГРС. Висновок лікаря спирається на скарги пацієнта, анамнез, симптоми та ознаки захворювання, дані лікарського огляду та враховує як лікарську оцінку стану тяжкості хвороби, так і оцінку свого стану самим пацієнтом (Додаток 2).
При первинному огляді Лікар-оториноларинголог (оториноларинголог дитячий) П.І.П. Тел. …….
Зав. ЛОР-відділення лікарні П.І.П. Тел…….
Наявність локального протоколу з ведення пацієнтів із гострим РС, 100%
2. Пацієнт обстежується відповідно до алгоритму обстеження пацієнта із ГРС (Додаток 3). При зверненні
3. Додаткові методи обстеження проводяться відповідно до клінічної ситуації в обсязі, достатньому для встановлення діагнозу. При необхідності
4. За наявності додаткових факторів, що можуть свідчити про початок розвитку ускладнень, чи супутніх станів, які обтяжують перебіг хвороби, лікар організовує консиліум. При необхідності
Додаткові
Наявність одного з наступних симптомів: периорбітальний набряк/гіперемія, зміщення очного яблука, двоїння в очах, офтальмоплегія, зниження гостроти зору, виражений головний біль у лобній частині (одно чи двобічний), припухлість в ділянці лоба, менінгеальні чи неврологічні ознаки є підставою для визначення показів до ургентного хірургічного втручання.
При виявленні
Лікування 1. Лікування клінічно складних випадків, рецидивуючих та нетипових риносинуситів або ускладнень включає комплексний підхід з урахуванням тяжкості стану та супутньої патології, яка впливає на носове дихання. Після встановлення діагнозу Лікар-оториноларинголог (оториноларинголог дитячий) П.І.П. Тел. …….
Зав. ЛОР-відділення лікарні П.І.П. Тел. …….
Наявність локального протоколу з ведення пацієнтів із гострим РС, 100%
2. З урахуванням вподобань пацієнта, лікар приймає зважене рішення та призначає схему лікування. Лікування риносинуситів включає комплексний підхід з урахуванням тяжкості стану (Додаток 2, 4). При призначенні лікування
3. Медична допомога щодо супутньої патології та ускладнень надається відповідно до встановленого діагнозу. Після встановлення діагнозу
4. За необхідності хірургічного лікування, перевага надається малоінвазивним органозберігаючим методикам. Після визначення показів
5. Пацієнту надається інформація щодо природного перебігу хвороби, імовірних ускладнень та сучасних методів лікування (зазначається інформація щодо того, ефективність яких препаратів доведена, а яких – не доведена). При призначенні фармакотерапії
Обов’язкові
6. Також лікар надає пацієнту інформацію щодо ризиків появи побічних реакцій на лікарські засоби, які лікар планує призначити пацієнту.
При призначенні фармакотерапії
7. Пацієнт інформується щодо доцільності зберігання (до завершення курсу лікування) первинної та/або вторинної упаковки лікарського засобу, на якій зазначені назва, форма випуску, доза, серія, дата випуску, термін придатності, назва виробника лікарського засобу. При призначенні фармакотерапії
8. Пацієнт під час кожного лікарського огляду оцінюється щодо ефективності лікування, наявності побічних реакцій, наявності факторів, що можуть перешкоджати ефективності лікування. 36-48 год., 8-9 день лікування, при необхідності
9. При підозрі на появу побічних реакцій та/або відсутність ефективності лікарського засобу лікарем заповнюється форма № 137/о. При виявленні
Профілактика 1. Пацієнтам з рецидивуючим ГРС проводиться планова хірургічна корекція анатомічних аномалій внутрішньоносових структур. При наявності показів при виписці Лікар-оториноларинголог (оториноларинголог дитячий) П.І.П. Тел. ……. Наявність локального протоколу з ведення пацієнтів із гострим РС, 100%
2. Кожному пацієнту надається інформація щодо необхідності планової санації осередків хронічного запалення (зазначається у формі № 027/о і повідомляється особисто лікуючим лікарем) Зав. ЛОР-відділення лікарні П.І.П. Тел…….
  • Фактори ризику
  • Скарги
  • Збір анамнезу захворювання
  • Лікарський огляд
  • Симптоми ускладнень гострого риносинуситу
  • Ступінь тяжкості
  • Обтяжуючі симптоми у дітей, що свідчать про тяжкість захворювання
  • Диференційний діагноз
  • Візуальна аналогова шкала оцінки тяжкості хвороби у дорослих (від 18 років)

Додаток 1

до Локального клінічного протоколу третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Інформація для пацієнта

Гострий риносинусит

Додаток 2

до Локального клінічного протоколу вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Клінічні діагностичні критерії ГРС

Додаток 3

до Локального клінічного протоколу вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Алгоритм ведення дорослих та дітей із ГРС оториноларингологом амбулаторно

Додаток 4

до Локального клінічного протоколу первинної медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Алгоритм ведення дорослих та дітей із ГРС (залежно від ступеня тяжкості)

Локальні клінічні протоколи по кардіології

ГРС належить до тих хвороб, лікування яких у випадку легкого перебігу відбувається без активної фармакотерапії. Незначна частина ГРС трансформується у бактеріальний ГРС і потребує лікування антибактеріальними лікарськими засобами чи хірургічного лікування. За необхідності хірургічного лікування, перевага надається малоінвазивним органозберігаючим методикам.

Клінічний маршрут хворого з гострим риносинуситом (III рівень)

Локальні клінічні протоколи по кардіології

Клінічний маршрут ургентного хворого з гострим риносинуситом (III рівень)

Локальні клінічні протоколи по кардіології

Источник: orl.ifnmu.edu.ua

Где брать клинические протоколы Европейских и Американских сообществ, которые рекомендует применять в клинический практике МОЗ?

Ответ содержится в рекомендациях МОЗ – переводить и использовать. Или применять уже переведенные специалистами и отредактированные гуру-рецензентами клинические протоколы, которые подготовило для врачей агентство МСА.

Благодаря мобильному приложению для врачей от МСА, теперь международные клинические протоколы, переведенные на украинский или русский язык доступны для всех специалистов в удобное время и в удобном формате. Нужно просто скачать приложение на свой смартфон.

Добавим, что приложение содержит также Календарь реестровых мероприятий по медицине. Теперь вам не нужно рыться в интернете в поисках необходимой информации. Используйте протоколы, участвуйте в симпозиумах, съездах и пр, заранее планируйте свое время и будьте мобильны!

Нужны ли врачу новые клинические протоколы?

Напомним, что вступил в силу Приказу МЗ Украины № 1422 от 29 декабря 2016, который позволяет украинским врачам использовать в своей работе международные клинические протоколы.

Согласно приказу, Новый клинический протокол медицинской помощи является обязательным для применения при отсутствии унифицированного клинического протокола медицинской помощи при таком же заболевании при условии, что такой клинический протокол переведены на украинский язык и утвержден МОЗ Украины. Если новый клинический протокол изложены на английском языке, его выбор, перевод, применение осуществляются в соответствии с приказами учреждений здравоохранения.

В МОЗ также отметают, что при одновременном наличии унифицированного клинического протокола и нового клинического протокола медицинской помощи при одной и той же заболевании:
а) новый клинический протокол может быть применен по решению врача при наличии предварительного информированного согласия пациента на его применение
б) предварительного разъяснения врачом различий между унифицированным клиническим протоколом и новым клиническим протоколом.
Применение нового клинического протокола медицинской помощи исключает необходимость применения унифицированного клинического протокола медицинской помощи.

Как использовать приложение МСА?

Необходимо перейти по одной из указанных ссылок, скачать приложение и установить его на свой смартфон. Все! Теперь вся необходимая информация у вас под рукой.

Отметим, что приложение является бесплатным. Также важный момент- информация постоянно обновляется!

Также в приложении вы найдете реестровые мероприятия из официальных источников (МОЗ Украины и Укрмедпатентинформ).

 

Скачать приложение

Локальні клінічні протоколи по кардіології

 

На Apple Store

На Google Play Market

 

Источник: medprosvita.com.ua


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

Adblock
detector