Стандартизована історія хвороби



Лекція № 7

«Лікування хворого в хірургічному відділенні. Діагностика хірургічних захворювань»

з дисципліни : « Медсестринство в хірургії»

Викладач : Гайдамака В.К.

 

м. Берислав

 

ПЛАН

 

1. Загальноклінічні методи обстеження хірургічного хворого.

2. Додаткові методи дослідження.

3. Основні розділи історії хвороби хірургічного хворого.

4. Участь медичної сестри в обстеженні хворих та оформлення відповідної документації.

5. Визначення і формування медсестринського діагнозу.

 

Мета:

• вивчити загальноклінічні методи обстеження хворих і методику оформлення і ведення історій хвороби;

• оволодіти методикою обстеження хворого і діагностикою хірургічних захворю­вань.

Успішне лікування хворих неможливе без встановлення правильного діагнозу.


льдшер повинен вміти обстежувати хворих, які вперше звернулись за медичною допомогою, і поставити попередній діагноз. Тому обстеження хворого будь-якого профілю — складний процес, мета якого полягає у встановленні основного діагно­зу, а також у з’ясуванні стану всіх органів і систем пацієнта. При обстеженні хірур­гічних хворих потрібно визначати характер захворювання, його швидкоплинність І загрозу розвитку ускладнень, які потребують швидкого установлення діагнозу і проведення лікувальних заходів.

Усі обстеження хірургічного хворого можна поділити на декілька етапів.

І. Первинний огляд. З’ясовуються суб’єктивні (зі слів пацієнта) і об’єктивні

(визначаються самим фельдшером або лікарем) особливості стану пацієнта.

 

Стандартизована історія хвороби

 

На підставі цих даних встановлюється попередній діагноз. Результатом є на­писання «приймального статусу» — основи історії хвороби пацієнта.

II. Додаткове обстеження. План обстеження визначається на підставі поперед­нього діагнозу, з урахуванням особливостей, виявлених при первинному ог­ляді.

III. Динамічне спостереження за хворим. Дає змогу уточнити основний діагноз, підтвердити або відкинути попередні думки.

IV. Формулювання остаточного діагнозу. Здійснюється на підставі попереднього діагнозу з урахуванням додаткових даних, отриманих при обстеженні пацієн­та і при динамічному спостереженні.


НАПИСАННЯ ІСТОРІЇ ХВОРОБИ

Написання історії хвороби — один з найважливіших етапів обстеження хворого.

Історія хвороби — це систематизовано викладені суб’єктивні та об’єктивні фак­ти, що мають відношення до стану здоров’я пацієнта як у минулому і сьогодні, так і майбутньому.

Системність забезпечують основні розділи:

1. Паспортні дані.

2. Скарги.

3. Історія розвитку захворювання (Anamnesis morbi).

4. Історія життя (Anamnesis vitae).

5. Об’єктивне обстеження хворого (Status praesens).

6. Місцеві зміни (Status localis).

7. Попередній діагноз.

8. План обстеження і лікування.

 

ПАСПОРТНІ ДАНІ

Заповнюються в приймальному відділенні лікувального закладу. У них мають бути такі пункти:

— ПІБ хворого;

— вік;

— місце роботи і посада;

— місце проживання;

— дата і час поступлення;

— ким скерований хворий;

— діагноз закладу, що направив хворого.

СКАРГИ

С викладенням того, що турбує пацієнта на момент огляду. Необхідно спрямовувати бесіду в потрібне русло, не дозволяючи хворому відхилятися від теми розмови. Усі скарги умовно можна поділити на дві групи.

І. Основні — ті, що пов’язані з розвитком основного захворювання. У свою чергу, їх поділяють на:


1. Скарги на біль; дають змогу диференціювати больовий синдром при різних захворюваннях; при цьому необхідно уточнити:

• локалізацію;

• іррадіацію;

• час виникнення;

• тривалість (постійний, періодичний, переймистий);

• інтенсивність;

• характер (ниючий, колкий, ріжучий тощо);

• причина;

• супутні больові відчуття;

• зміни загального стану при болю;

2. Скарги загального характеру. Дають змогу уточнити діагноз і оцінити загаль­ний стан пацієнта:

• слабкість;

• нездужання;

• підвищена стомлюваність;

• поганий апетит;

• поганий сон;

• схуднення;

• головний біль;

• зниження працездатності;

3. Скарги, пов’язані з порушенням функції органів.

ІІ. Опитування про системи органів; при цьому фіксують тільки патологічні від­хилення.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАННЯ —

У цьому розділі детально описують усі прояви основного захворювання, яке зумовлює тяжкість стану пацієнта, й основні його скарги. Необхідно викласти:

— початок захворювання (поступове, раптове і передбачувана причина);

— перебіг захворювання (загострення, ремісія);

— результати проведених раніше досліджень;

— способи лікування, що застосовувалися раніше, оцінка їх ефективності;

— безпосередня причина госпіталізації.

 


ІСТОРІЯ ЖИТТЯ

1. Загальна частина:

— зазначають стислі біографічні відомості;

— уточнюється професійний анамнез.

2. Побутовий анамнез.

3. Шкідливі звички.

4. Перенесені захворювання і травми.

5. Епідеміологічний анамнез:

гепатит, туберкульоз, малярія, венеричні захворювання; гемотрансфузії.

6. Гінекологічний анамнез (для жінок).

7. Алергологічний анамнез.

8. Спадковість.

9. Страховий анамнез.

Источник: helpiks.org

План учбової історії хвороби

  1. Паспортна частина.

  2. Скарги.

  3. Анамнез хвороби.

  4. Анамнез життя.

  5. Епідеміологічний анамнез.

  6. Алергологічний анамнез.

  7. Страховий анамнез.

  8. Об’єктивне обстеження.

  9. Попередній діагноз.

  10. План обстеження.

  11. Дані лабораторних досліджень.

  12. Щоденник.

  13. Поточна дезинфекція.

  14. Диференціальний діагноз.

  15. Заключний діагноз

  16. Лікування.

  17. Епікриз.


  1. Паспортна частина

Прізвище, ім’я, по-батькові.

Рік народження.

Професія (посада, місце праці, навчання).

Домашня адреса.

Дата захворювання.

Дата поступлення в лікарню.

Медичний заклад, який видав скерування.

Діагноз при скеруванні.

Діагноз при поступленні.

Клінічний діагноз (в т. ч. латинська назва хвороби), дата встановлення.

Заключний діагноз і дата повідомлення СЕС.

Ускладнення (дата появи).

Супутні хвороби (назва, дата появи).

Спосіб санітарної обробки хворого і дата її проведення.

Дата виписки.

Наслідки лікування: одужання, неповне одужання, переведено в інший лікувальний заклад (назва, дата), смерть (дата, патанатомічний діагноз). Проведено в лікарні ліжко-днів.

  1. СКАРГИ

Скарги виявляють активно і перераховують, починаючи з основних, але вказують і другорядні. Необхідно деталізувати скарги, даючи їм повну характеристику (час виникнення, характер, тривалість) та групуючи по системах органів.

Источник: studfile.net

Воронезьку державна медична академія їм. М.М. Бурденка

Кафедра факультетської терапії


СХЕМА ІСТОРІЇ ХВОРОБИ

Методичні рекомендації для студентів 4–6 курсів, інтернів

Воронеж 2001

>УДК 616. – 1/4 — 001

Упорядники: доцентГ.Г.Семенкова, професор В.М.Провоторов.

Схема в історії хвороби: методичних рекомендацій для студентів 4 – 6 курсів, інтернів. – Воронеж, 2001. –25с.

>Предназначено як навчальних посібників під час написання в історії хвороби для у студентів і інтернів вищих медичних закладів.

Рецензенти:

Професор,д.м.н. В.Л.Радушкевич

Професор,д.м.н. В.І.Золоедов

>Печатается у вирішенні Центрального координаційної методичного радиВГМА їм. М.М. Бурденка від 04.12.2001.

Історія хвороби – це важливе документ, має практичне, наукове юридичну значення, у якому лікар є також аналізує весь фактичний матеріал всебічного обстеження хворого, динаміку його недугу, лікування та прогноз.

Метою написання в історії хвороби студентами 4 курсу на циклі факультетської терапії є, передусім, освоєння закріплення конкретних навичок клінічного мислення та його логічного структури, тобто методології діагностичного процесу.

>Конкретними завданнями студента під час роботи історію хвороби є:

1) правильний розвиток та всебічне обстеження хворого;

2) оцінка даних і в логічного структурі клінічного мислення;

3) формулювання та обґрунтування клінічного діагнозу;

4) визначення прогнозу у курируваного хворого;

5) складання плану лікування та профілактики реабілітації хворого.


Основні засади побудови в історії хвороби розробленоМ.Я.Мудровим, С.П.Боткиним, Г.А.Захарьиним.

У основі в історії хвороби лежить системність і поетапність обстеження хворого, логічність клінічного мислення у постановці діагнозу, правильність, своєчасність і адекватність призначення терапії.

Написання в історії хвороби починається з викладу скарг, і анамнезу. Потім описуються дані об'єктивного обстеження хворого, формулюється попередній діагноз, намічається план лабораторного і інструментального дослідження хворого й його лікування.

У ургентних випадках, потребують надання невідкладної допомоги (наприклад, якщо хворе непритомний), порядок роботи лікаря не може змінюватися: спочатку швидке обстеження і допомогу, та був збір анамнезу і більше докладний обстеження.

При зборі скарг треба дати можливість вільно висловитися хворому, надалі зробити цілеспрямований опитування за всі системам та не записати їх, систематизуючи й докладно охарактеризувавши кожну скаргу.

У розділі розвитку захворювання необхідно викласти поява перших симптомів чи синдромів хвороби та простежити право їх динамікою у процесі лікування.

У анамнез життя слід залучити як традиційні інформацію про хворому (перенесені захворювання, операції, трудовий анамнез, виробничі шкідливості, шкідливих звичок), а й приділяти пильна увага непереносимості ліків, порушення обміну речовин, спадкової навантаженість.

У основу об'єктивного дослідження покладено класична схема обстеження хворого, вивчена студентами спеціалісти кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб. Ця схема нами доповнена відповідно до завданням та санітарним вимогам старших курсів (факультетських і госпітальних клінік). Методи безпосереднього обстеження хворого зберігають свою основного значення. Обстеження проводиться і записуватися у суворій послідовності: огляд,пальпация, перкусія, аускультація.


У щоденнику має вказуватися стан хворого, перебіг хвороби, оцінка ефективності лікування, побічні дії ліків, найближчий прогноз хвороби.

Дуже важливим етапом роботи у клініці є постановка клінічного діагнозу та її формулювання. Для розвитку в студентів клінічного мислення у постановці діагнозу у схемі в історії хвороби рекомендується відбити етапність осмислювання інформації, отриманої під час обстеження хворого.

У наступній постановці клінічного діагнозу виділяється 5 етапів, у кожному у тому числі послідовно ставляться певні завдання й пропонуються методи їхньої організації рішення. Найважливішою завданням клінічного аналізу кожного клінічного випадку та її викладу історія хвороби є його «індивідуалізація», виділення головного, особливо, щодо причин хвороби , її перебігу, можливості найближчих і на віддалених ускладнень. Призначення терапії також має бути сувороиндивидуализировано, конкретно і знайти свій відбиток у плані лікування, щоденнику іепикризах.

План навчальної в історії хвороби.

А. Збір, аналіз стану та синтез інформації.


1.Паспортная частина.

2. Скарги на даний моменткурации.

3. Історія справжнього захворювання.

4. Історія життя хворого.

5. Стан хворого на час.

Б. Етапи логічного структури, діагнозу і впорядкування плану обстеження хворого.

1. 1 етап діагностики. Виділяється провідний синдром й локалізація патологічного процесу. Проводиться обстеження на утвердження цього етапу.

2. П етап діагностики. Визначається характер патологічного процесу у виглядіпатанатомического іпатофизиологического синдрому. Проводиться обстеження на утвердження цього етапу.

3. Ш етап діагностики. Ставиться попередній діагноз якнозологической чисиндромальной гіпотези і пишеться план диференціального діагнозу (перераховуються захворювання, із якими необхідно проводити диференціальний діагноз). Рекомендуються методи обстеження, необхідних проведення диференціального діагнозу.

4. IV етап діагностики. Обгрунтування клінічного діагнозу з допомогою проведеної диференціальної діагностики, результатів обстеження ефективності проведеної терапії.

5. V етап діагностики. Формулюється основний клінічний діагноз відповідно до сучасної класифікацією, фоновий діагноз, ускладнення основного і фонового діагнозу.

У. План лікування хворого.

Р. Лікування хворого (лист призначення).

Д. Епікриз (докладний опис результатів обстеження лікування хворого на обгрунтуванням діагнозу і рекомендації лікування амбулаторних умовах).


Є. Список літератури, використовуваної під час написання в історії хвороби.

Оформлення 1 сторінки своєї історії хвороби.

Воронезьку Державна медична академія їм. М.М. Бурденка.

Кафедра факультетської терапії.

>Зав.кафедрой:

Викладач:

МЕДИЧНА КАРТА

>Ф.И.О. хворого

Клінічний діагноз (розгорнутий):

А) Основне захворювання.

Б) Ускладнення основного захворювання.

У)Фоновое захворювання (якщо таке є).

Р) Супутні захворювання.

Куратор (>Ф.И.О., курс, група)

А. ЗБІР, АНАЛІЗ І СИНТЕЗ ІНФОРМАЦІЇ ПроБОЛЬНОМ

1.ПАСПОРТНЫЕДАННЫЕ

1.1. Прізвище, ім'я, по батькові

1.2. Вік

1.3. Пол

1.4. Національність

1.5. Освіта

1.6. Місце роботи, професія

1.7. Домашній адресу

1.8. Дата надходження у клініку

1.9. Діагноз який направив установи

1.10. Прізвище, ім'я, по батькові лікаря — куратора хворого на відділенні.

2. НА СКАРГИБОЛЬНОГО ПРИПОСТУПЛЕНИИ

Спочатку збираються основні скарги, що змусили хворого звернутися його до лікаря , і даються докладні характеристики кожної їх. При скаргах хворого на болю, слід уточнити локалізацію, характер (гострі, тупі, ниючі, жагучі, колючі, стискаючі, постійні чиприступообразние ), їх тривалість, інтенсивність ,иррадиацию, зв'язку з становищем тіла, зпереносимостью фізичної навантаження , хвилюванням, переохолодженням, прийомом їжі, її характером.Перечисляются стану супроводжують біль (відчуття страху, туги, холодний піт, запаморочення,диспептические розлади: нудота, блювота, печія; задишка, кашель, озноб та інших.)

Що полегшує, знижує чи посилює болю: прийом ліків (яких), тепло, певне становище, фізична навантаження та інших.

Докладно описати та інші скарги: кашель, задишка, ядуха, кровохаркання, температура, набряки та інших.

Далі необхідно розпитати хворого про головну функцію всіх органів прокуратури та систем. Про нормальний стан органів прокуратури та систем нотувати у в історії хвороби годі було.

3. ІСТОРІЯНАСТОЯЩЕГОЗАБОЛЕВАНИЯ

Розвиток дослідницько-експериментальної і перебіг хвороби потрібно викласти від часу появи початкових ознак хвороби досікурации хворого.

За хронічної перебігу захворювання треба дати повної картини його течії у поступовій динаміці. Описати періодичність, сезонність течії чи безперервність і наростання хворобливих проявів.

Анамнез хвороби повинен відбивати таке:

А) початок справжнього захворювання, перші його симптоми, їх характеристика;

Б) за жодних обставин захворів, причини справжнього захворювання: хвилювання, фізичне напруга, охолодження, травма, похибка в їжі, контакти з хворими особами чиболеющими тваринами, птахами, професійними шкідливостями, прийом медикаментів та його перенесення;

У) динаміку розвитку захворювання. У хронологічному порядку простежити за зміною основних ознак захворювання від часу їх прояви до нашого часу, проявом нових симптомів, періоди загострень іремиссий, можливі причини, які б загострення захворювання. Докладно описується останнє загострення перед надходженням у клініку;

Р) які ставилися діагнози і які проводилися лікувальних заходів у різні періоди хвороби, вказати результати лікування, можливі чи явні ускладнення лікарської (чи якоїсь іншої) терапії.

4. ІСТОРІЯ ЖИТТЯБОЛЬНОГО

>Расспрос про життя хворого починається з місця народження, місця і тієї сімейної обстановки, де він ріс розвивалося.

>Младенчество: народження вчасно чи передчасно, яким за рахунком.Вскармливался грудьми матері чи штучно. Коли почав ходити, говорити. Коли проріжуться зуби. Чи не було рахіту.

Дитинство і шкільні роки: умови побуту (квартира тісний, холодна, сира, суха), місцевість, харчування (скільки ж разів щодня, характер їжі, якість), стан здоров'я та перемоги розвиток (не відставав він одноліткам), як навчався, легко чи важко було вчитися, загальне розвиток виробництва і початок дозрівання.

Професійний анамнез: ким, де, скільки часу працював, за яких, був чи професійних шкідливостей . Умови праці час (тривалість, розумова чи фізична робота, стан робочого приміщення т.д.). Чи є конфлікти на роботі. Як використовує вихідні і відпустка.

Шкідливі звички: куріння ( з яких років, курить й скільки цигарок чи сигарет щодня), вживання спиртних напоїв (частота, кількість), вживання наркотиків, медикаментів (які).

Перенесені захворювання перерахувати в хронологічному порядку, починаючи з дитинства. Перетворити особливу увагу на інфекції: туберкульоз, грип, скарлатину, тиф, дизентерією, алергічні захворювання, нервово-психічні травми, отруєння іглистние інвазії. Запитати про венеричних захворюваннях, гіпертонічної хвороби, цукровому діабеті, масі тіла.

>Семейно-половой анамнез: одружений, заміжня, з яких років. Для жінок початок менструацій, їх характері і цикл, вагітність, пологи (вчасно чи передчасні, був чи мертвонароджених), аборти (був чи ускладнень). Смерть дітей, що не віці, причина.Менопауза протікала спокійно мул болісно. Чи був військовій службі (якщо ні вказати причину). Участь військових дій, поранення, контузії (чоловікам).

Спадкоємність: здоров'ї батька, матері, братів і сестер. Стан здоров'я дружини, чоловіка, дітей, батьків. Якщо померли, вказати вік і причину. З захворювань серед родичів особливу увагу привернути до себе туберкульоз, злоякісні новоутворення, захворювання серцево-судинної системи, алкоголізм, сифіліс, психічні захворювання, цукровий діабет, ожиріння.

5. ТЕПЕРІШНЄ СТАНБОЛЬНОГО

Загальний огляд хворого

Оцінка тяжкості хворого: задовільний, середньої важкості, важке.

Свідомість: ясне,ступорозное, коматозний.

Становище хворого: активне, пасивне, вимушене.

Вираз обличчя: спокійне, порушена, страдницького, «>митральное», «нирковий», обличчя «Гіппократа» тощо.

Тип статури: астенік,нормостеник,гиперстеник.

Зростання (в сантиметрах). Маса тіла (в кілограмах). Індекс маси тіла.

Загальне харчування: нормальне, надмірне, знижений,кахексия.

>Кожние покрови: колір шкірних покровів блідий, червоний,цианотичний, землистий, бронзовий, жовтий, тілесний (блідо-рожевий), вказати місця зміни забарвлення. Патологічні пігментації,депигментированние ділянки шкіри (вітіліго), повну відсутність пігменту (>альбинизм).

Наявність висипу і її характер: еритема, розеола, папули, пустули, лусочки,струпи, ерозії, тріщини, виразки,расчеси.

>Геморрагические висипання: локалізація, характер, виразність, наявність «судинних зірочок»,ангиом, рубців.Тургор шкіри, еластичність. Сухість шкіри, масштабування, підвищена вологість. Нігті їх форма і ламкість.

>Наружние пухлини:атероми, ліпоми,ксантоми та інших.

>Волосяной покрив: розвиток вся її голова, особі, в пахвової області, на лобку. Випадання волосся (вказати де), ламкість,поседение, надмірне (із зазначенням найбільшого відкладення жиру).

>Отеки: локалізація, поширеність, ступінь виразності, постійні або зникаючі, час появи франкової (вранці, ввечері), зв'язку з фізичним напругою, прийомом рідини, колір шкірних покровів з них і температура.

>Лимфатические вузли: шийні,подключичние, підщелепні, пахвові, ліктьові, пахові; розмір, форма, консистенція, болючість, рухливість, спаяність з шкірі, між собою, з наступною тканинами. Стан шкіри з них (зміни кольору, рубці, виразки).

>Мишечная система: ступінь розвитку м'язової системи (нормальна, слабка), атрофія чи гіпертрофія м'язів (загальна, місцева), тонус м'язів, сила, наявність хворобливості м'язів (яких), тремтіння.

>Костная система: огляд голови (форма, розміри), наявність деформацій і викривлень кісток, болючість приощупивании,поколачивании. Наявність «барабанних пальців». Деформація хребта, наявність хворобливості при навантаженні на хребет.

>Сустави: форма, активна і пасивна рухливість, болючість під час руху, крепітація (хрускіт), колір шкірних покровів у сфері суглобів, шкірна температура з них, набрякання їх.

Температура тіла. Тип лихоманки.


 

Система органів дихання

Ніс: його форма,западание, дефекти (наявністьседловидного носа), чи є почервоніння чи виразки у зовнішнього краю ніздрів, герпетична висип.Болезненность принадавливании іпоколачивании у кореня носа, на місцях лобних пазух і придаткових порожнин (>гайморових).

>Гортань: форма, наявністьприпухлостей, який величини.Пальпация гортані, хвороблива чи безболісна.

Огляд грудної клітини. Форма грудної клітини – нормальна,бочкообразная,емфизематозная, паралітична,цилиндрическая,рахитическая,воронкообразная, «куряча», «груди шевця». Деформація грудної клітини внаслідок викривлення хребта. Наявністьассимметрии:випячиваний,западаний. Рівномірністьекскусии обох сторін грудної клітини за подиху. Типи подихів:верхнереберний (грудної),нижнереберний (черевної), змішаний. Частота дихальних рухів у одну хвилину. Ритм подихів: правильний,Чейн-Стокса,Биота,Куссмауля. Глибина дихальних рухів (глибоке, поверхове).Одишка, рівень її виразності і характеру (>експираторная,инспираторная, змішана).

>Ощупивание грудної клітини. Наявність ригідності чи млявості м'язів грудної клітини, болючість шкірних покровів, м'язів, ребер. Визначення голосового тремтіння (посилення, ослаблення). Відчуття тертя плеври при пальпації. Вимірювання окружності грудях при спокійному русі, при глибокому вдиху і видиху.

>Перкуссия. Порівняльна перкусія легких: якістьперкуторного звуку над легкими – ясний (легеневий), тупий, притуплений,тимпанический, коробковий, звук «тріснутого горошку», вказати точно кордону зміни звуку.ТреугольникиРаухфуса-Грокка іГирлянда, лініяДамуазо та інших.

>Топографическая перкусія: визначення висоти стояння верхівок легких попереду над ключицею (в сантиметрах), полівКренига по обидва боки, нижніх кордонів легких за всі лініях, окремо вказати кордону правого і лівого легкого. Активна рухливість легких посреднеключичним,среднеподмишечним,лопаточним лініях. Вказати місця обмеження або відсутність рухливості легеневих країв. Визначення отриманого просторуТраубе. Визначення гами звучності попереду та ззаду.

>Аускультация. Порівняльна аускультація: характер дихальних шумів – везикулярне подих, ослаблене, посилене з подовженим видихом, жорстке подих, бронхіальний подих,амфорическое, змішане.Вислушивание побічних дихальних шумів: сухі хрипи, тональність їх, вологі хрипи (>мелко-средне- чикрупнопузирчатие, крепітація). Шум тертя плеври.Бронхофония.

Система органів кровообігу

Огляд серці і судин. Наявність випини грудної клітини у сфері серця, «серцевий горб».

>Верхушечний поштовх: локалізація, сила, поширеність (розлитої, обмежений). Обмежене випинання грудної клітини, іпальпация у цих місцях (аневризма аорти).Надчревная пульсація. СимптомМюссе.

>Пальпация: визначення властивостейверхушечного поштовху (сильний, слабка й спокій лінії). Визначення систолічного і діастолічного тремтіння («котяче муркотання»).Ретростернальнаяпальпация аорти. Наявність хворобливості при пальпації.

>Перкуссия: визначення кордонів відносної й абсолютною тупості серця (верхньої, правої та скільки лівої).Перкуссия судинного пучка (у другомумежреберье), його ширина.Длинник і поперечник серця по Авт.Курлову.

>Аускультация. Тони серця: їххарактеристиа, сила (ослаблення, посилення, грюкання перший тон нагорі). Частота (тахікардія,брадикардия), ритм (правильний, неправильний, тричлен, ритм галопу, ритм «перепели»,маятникообразний ритм,ембриокардия), наявність роздвоєння і розщеплення тонів і акцент 2 тону (на аорті, легеневої артерії). Шуми серця: визначенняфазностикардиального шуму (>систолический,пресистолический,мезодиастолический іпротодиастолический). Сила і характеру шумів (різкий, слабкий, м'який, грубий), місце їхніх максимальної чутності, провідність шумів, посилення чи ослаблення їх при фізичної навантаженні, при зміні становища хворого (лежачи, стоячи, лівому боці). Посилення систолічного шуму на аорті при порушених вгору руках (симптомКуковерова-Сиротинина).

>Экстракардиальние шуми: шум тертяперикарда іплевро-перикардиальний шум.

Дослідження судин. Огляд судин («танецькаротид», стан вен,

Источник: bukvar.su


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.